Премія Гердера
Премія Гердера — культурна премія названа на честь Йоганна-Готфріда Гердера, яка надавалася від 1964 до 2006 року культурним діячам зі східної та південної Європи, які зробили вклад у збереження та збільшення європейської культурної спадщини. Важливим мав бути внесок лауреата в галузі мистецтв або гуманітарних наук. Премія надавалася у Віденському університеті Фундацією Альфреда Тьопфера. Премію вручав Президент Австрії. Розмір премії становив 15000 євро. З премією була пов'язана також стипендія, яка оплачувала один навчання у Відні молодого перспективного кандидата за пропозицією лауреата нагороди. Попередницеєю Премії Гердера була Премія Йоганна-Готфріда Гердера, яка надавалася у 1936–1944 рр. німецькомовним письменникам та науковцям з ненімецькомовних країн і вручалася у Кенігсберзькому університеті. 2007 року фонди Премії Гердера були об'єднані з іншим фондом для створення Європейської культурної премії у 75000 євро для підтримки молодих європейських митців.
| Премія Гердера | ||||
| Країна |
| |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | cultural prized | |||
| Вручає: | Віденським університетом | |||
| На честь: | Йоганн Готфрид Гердер | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 1963 | |||
| Перше: | 1964 | |||
| Останнє: | 2006 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Категорія:Лауреати премії Гердера (39) | ||||
| Черговість | ||||
|
| ||||
Лауреати
| Рік | Лауреат | Національність | Фах |
|---|---|---|---|
| 1964 | Ян Котт | театральний критик | |
| 1965 | Тудор Аргезі | письменник | |
| Ласло Немет | письменник | ||
| 1966 | Ян Ціккер | композитор | |
| 1967 | Вітольд Лютославський | композитор | |
| Міхай Поп | етнолог | ||
| Владімір Компанек | скульптор | ||
| 1968 | Лайош Ваєр | історик мистецтва | |
| Роман Інгарден | філософ | ||
| Мирослав Крлежа | письменник | ||
| 1969 | Панчо Владіґеров | композитор, педагог та піаніст | |
| 1970 | Цеко Торбов | філософ, юрист та перекладач | |
| Д'юла Ієш | поет та романист | ||
| Золтан Франйо | поет та перекладач | ||
| 1971 | Захарія Станку | письменник | |
| 1972 | Д'юла Ортутай | етнограф | |
| Віргіл Ваташяну | історик мистецтва | ||
| Атанас Далчев | поет, критик та перекладач | ||
| 1973 | Збіґнєв Герберт | поет, есеїст та мораліст | |
| 1974 | Іван Дуйчев | історик, дослідник середньовіччя | |
| 1975 | Нікіта Стенеску | поет | |
| Габор Презіш | архітектор | ||
| 1976 | Дешо Керештури | письменник, поет | |
| Марін Големінов | композитор та диригент | ||
| 1977 | Еуджен Барбу | романист, драматург та журналіст | |
| Кшиштоф Пендерецький | композитор | ||
| 1978 | Бела Гунда | етнограф | |
| 1979 | Ференц Фаркаш | композитор | |
| Атанас Натев | філософ | ||
| 1980 | Еміл Кондурачі | академік, історик | |
| Вера Мутафчієва | письменник та історик | ||
| 1981 | Шандор Чоорі | поет, письменник | |
| 1982 | Ана Бландіана | поет, есеїст та політик | |
| Імре Варга | скульптор | ||
| 1983 | Владислав Бартошевський | історик та політик | |
| Йозеф Янкович | скульптор | ||
| Дьордь Конрад | романист та есеїст | ||
| Адріан Маріно | літературний критик | ||
| Стоймен Стоілов | художник | ||
| 1984 | Константин Лучачі | скульптор | |
| Кшиштоф Меєр | композитор | ||
| 1985 | Адріан Маріно | літературний критик, історик та теоретик | |
| 1986 | Текла Дьомотьор | письменник | |
| Анатоль Віеру | композитор | ||
| 1987 | Йозеф Уйфалуссі | естет | |
| 1988 | Ана Бландіана | поет | |
| Зое Думітреску Бусуленга | історик літератури та критик | ||
| Константин Ноіка | філософ та есеїст | ||
| Дьордь Дьорффі | історик | ||
| 1989 | Ніколай Генчев | історик | |
| 1990 | Деян Медакович | історик мистецтва та поет | |
| Андрас Візкелети | філолог | ||
| 1991 | Марин Сореску | поет, драматург та романист | |
| Стоімен Стоілов | художник | ||
| 1992 | Змага Кумер | музиколог, славіст та дослідник фольклору | |
| 1994 | Шандор Каняді | поет | |
| Зіґмас Зінкявічюс | лінгвіст та історик | ||
| 1995 | Віслава Шимборська | поет, есеїст та перекладач | |
| Яан Ундуск | письменник та літературний критик | ||
| Мірко Ковач | письменник | ||
| 1996 | Константин Ілієв | драматург | |
| Петеріс Васкс | композитор | ||
| 1997 | Богдан Богданович | архітектор | |
| Ференц Гланц | академік, професор | ||
| Яан Кросс | письменник | ||
| 1998 | Імре Бак | художник | |
| Андрей Корбеа Хойшіе | філолог | ||
| 1999 | Мірче Дінеску | поет, редактор та дисидент | |
| Іштван Фрід | дослідник літератури | ||
| Світлана Алексієвич | дослідник-журналіст | ||
| 2000 | Імре Кертес | письменник | |
| Мілан Кундера | письменник | ||
| Нікола Георгієв | літературний історик, професор | ||
| Арво Пярт | композитор | ||
| 2001 | Юрій Андрухович | письменник | |
| Янез Бернік | художник | ||
| Янош Бьогьон'єй | архітектор | ||
| Марек Копелент | композитор | ||
| 2002 | Петер Естергазі | письменник | |
| 2003 | Драґо Янчар | романист та драматург | |
| Васіл Гюзелев | історик, професор | ||
| Кароль Мангерц | германіст, лінгвіст, професор | ||
| Ана Марія Захаріаде | архітектор | ||
| 2004 | Теодор Антоніоу | композитор та диригент | |
| Ева Поцс | етнограф | ||
| 2005 | Кароль Клімо | художник | |
| Ганна Краль | журналіст та письменник | ||
| Прімож Курет | історик та музиколог | ||
| Їжи Кутан | історик та історик мистецтва | ||
| Андрей Марга | професор, філософ | ||
| Еймунтас Някрошюс | театральний режисер | ||
| Крешимир Немець | літературний критик | ||
| 2006 | Влодзімеж Бородзей | історик | |
| Нікос Гадзініколау | історик мистецтва | ||
| Габріела Кіліанова | етнолог | ||
| Ене Мігкельсон | письменник | ||
| Войтех Равнікар | архітектор, професор |
Джерела
- Kastner, Georg. Brücken nach Osteuropa. Die Geschichte und Bedeutung des Gottfried von Herder-Preises 1964-2003. Hamburg: Alfred Toepfer Stiftung F.V.S., 2004.