Премія Румфорда

Премія Румфорда заснована в 1796 році Американською академією мистецтв і наук, є однією з найстаріших наукових премій в США. Премією відзначають внески вчених у галузі тепла і світла. Ці терміни широко інтерпретуються; нагорода присуджується у діапазоні від відкриттів у термодинаміці до вдосконалень у конструкції парового котла.

Не плутати із медаллю Румфорда

Премія Румфорда Rumford Prize
Бенджамін Томпсон, більш відомий як граф Румфорд, на кошти якого була заснована премія Румфорда
Присуджується за	за внесок у дослідження в області тепла і світла
Засновник(и)	Американська академія мистецтв і наук
Країна	США
Рік заснування	1796
Останнє нагородження	2015
amacad.org/about/prizes.aspx

Заснована у 1796 році на основі пожертви у розмірі 5000 доларів США від англо-американського вченого, винахідника, державного та громадського діяча Бенджаміна Томпсона, більш відомого як граф Румфорд.[1] Обумовлено, що нагородою відзначають «авторів-дослідників з будь-якої частини континенту Америки, або з будь-якого з американських островів». Хоча премія була заснована в 1796 році, не нагороджували нікого до 1839 року, тому що в академії не могли знайти нікого, хто, на їх думку, заслуговує нагороду. Перший приз був вручений Robert Hare, за винахід паяльної трубки у в 1839 році. Минуло двадцять три роки перш ніж нагорода була вручена вдруге, нагороджено Джона Еріксона.[2]

Премія присуджується кожного разу, коли в академії визнають значне досягнення в будь-якій з двох галузей. Премію присуджували 62 рази 79-ти особам, і один раз колективу із 21 людини. Призери отримують також срібно-золоту медаль.[1] Попередніми лауреатами були: Томас Алва Едісон, за дослідження у електричному освітленні; Енріко Фермі, за дослідження у галузі випромінювання і ядерної фізики і Чарлз Гард Таунс за створення лазера. Одна людина, Семюел Пірпонт Ленглі, отримав премію Румфорда та медаль Румфорда (європейський еквівалент премії Румфорда), обидві нагороди у 1886 році. Через те що премія присуджується тільки американцям, винятом було зроблено для Джона Стенлі Пласкетта з Британської Колумбії.

Список лауреатів

Роберт Гер, перший лауреат премії у 1839

Семюел Пірпонт Ленглі, лауреат 1886 року

Томас Алва Едісон, лауреат 1895 року

Ернест Фокс Ніколс, лауреат 1904 року

Джеймс Мейсон Крафтс, лауреат 1911 року

Енріко Фермі, лауреат 1953 року

Ганс Бете, лауреат 1963 року

Бруно Россі, лауреат 1976 року

Чженьнін Янг, лауреат 1980 року

Джон Матер, лауреат 1996 року

Сем Нанн, лауреат 2008 року

Рік	Лауреат	Розташування^[a]	Обґрунтування
1839	Роберт Гер	Філадельфія, Пенсільванія	За винахід паяльної трубки на основі гримучого газу
1862	Джон Ерікссон	Нью-Йорк, Нью-Йорк	У своїх дослідженнях займався покращенням умов тепловідведення, але нагороди удостоєний за винахід теплового двигуна у 1858 році
1865	Деніел Трідвелл	Кембридж, Массачусетс	За роботи в галузі тепловідведення. Нагороджений особливо за вдосконалення гармати великого калібру
1866	Алван Кларк	Кембридж, Массачусетс	За вдосконалення рефракторів
1869	Джордж Генрі Корлісс	Провіденс, Род-Айленд	За вдосконалення парової машини
1871	Джозеф Гаррісон, мол.	Філадельфія, Пенсільванія	За розробку безпеки парових котлів
1873	Льюїс Морріс Резерфорд	Нью-Йорк, Нью-Йорк	За вдосконалення «процесів та методів» астрофотографії
1875	Джон Вільям Дрейпер	Нью-Йорк, Нью-Йорк	За роботу по вивченню енергії випромінювання
1880	Джозая Віллард Ґіббс	Нью-Гейвен, Коннектикут	Засновник хімічної термодинаміки
1883	Генрі Роуланд	Балтимор, Меріленд	За дослідження у галузі світла та тепла
1886	Семюел Пірпонт Ленглі	Аллегейні, Філадельфія	За роботи направлені на розуміння суті енергії випромінювання
1888	Альберт Абрагам Майкельсон	Клівленд, Огайо	За вимірювання швидкості світла, внесок в розуміння поняття «ефіру» та абсолютне визначення довжини хвилі світла
1891	Едвард Чарлз Пікерінг	Кембридж, Массачусетс	За роботи по зоряній фотометрії та спектрографії
1895	Томас Алва Едісон	Оранж, Нью-Джерсі	За дослідження електричного освітлення
1898	Джеймс Едвард Кілер	Аллегейні, Філадельфія	За використання спектрометра, особливо у своїх дослідженнях туманностей та фізичному складу кілець Сатурна
1899	Чарлз Френсіс Браш	Клівленд, Огайо	За розвиток електричної дугової лампи
1900	Карл Барус	Провіденс, Род-Айленд	За дослідження тепла
1901	Еліу Томсон	Лінн, Массачусетс	За роботи по зварюванню та освітленню
1902	Джордж Еллері Гейл	Чикаго, Іллінойс	За дослідження фізики Сонця та зірок та за винахід спектрогеліографа
1904	Ернест Фокс Ніколс	Нью-Йорк, Нью-Йорк	За дослідження випромінювання, радіаційного тиску та інфрачервоного спектру
1907	Едвард Гудріч Ачесон	Ніагара-Фолс, Нью-Йорк	За застосування дугової плавильної печі для виробництва карборунду і графіту
1909	Роберт Вільямс Вуд	Балтимор, Меріленд	За відкриття оптичних властивостей натрію та металевих випарів
1910	Чарлз Гордон Кертіс	Нью-Йорк, Нью-Йорк	За вдосконалення парової турбіни
1911	Джеймс Мейсон Крафтс	Бостон, Массачусетс	За роботи в галузі термометрії.^[b]
1912	Фредерік Юджин Айвз	Вудкліфф-он-Гудзон, Нью-Йорк	За винаходи в області кольорової фотографії та фотогравірування
1913	Джоуел Стеббінс	Урбана, Іллінойс	За вдосконалення фотометра та його використання для вирішення наукових задач
1914	Вільям Девід Кулідж	Скенектаді, Нью-Йорк	За відкриття пластичності вольфраму
1915	Чарлз Грілі Аббот	Вашингтон	За дослідження сонячної радіації
1917	Персі Бріджмен	Кембридж, Массачусетс	За досягнення у вивченні термодинаміки проривів від високого тиску
1918	Теодор Лайман	Кембридж, Массачусетс	За дослідження коротких та довгих хвиль
1920	Ірвінг Ленгмюр	Скенектаді, Нью-Йорк	За дослідження термоелектронних та суміжних явищ
1925	Генрі Норріс Расселл	Принстон, Нью-Джерсі	За дослідження сонячної радіації
1926	Артур Комптон	Чикаго, Іллінойс	За дослідження рентгенівського випромінювання
1928	Едвард Лемингтон Ніколс	Ітака, Нью-Йорк	За дослідження в галузі спектрофотометрії
1930	Джон Стенлі Пласкетт	Вікторія, Британська Колумбія	За дослідження в галузі астрономічної спектрографії^[c]
1931	Карл Тейлор Комптон	Кембридж, Массачусетс	За дослідження термоелектронних та спектроскопічних явищ
1933	Гарлоу Шеплі	Кембридж, Массачусетс	За дослідження світності зірок та галактик
1937	Вільям Вебер Кобленц	Вашингтон	За удосконалення методів вимірювання тепла і світла
1939	Джордж Рассел Гаррісон	Белмонт, Массачусетс	За вдосконалення у спектроскопії
1941	Володимир Кузьмович Зворикін	Принстон, Нью-Джерсі	За створення іконоскопа та споріднених з ним пристроїв
1943	Чарлз Едвард Міс	Рочестер, Нью-Йорк	За внесок у фотографію
1945	Едвін Герберт Ланд	Кембридж, Массачусетс	За винаходи, пов'язані із застосуванням поляризації хвиль
1947	Едмунд Ньютон Гарві	Принстон, Нью-Джерсі	За дослідження у біолюмінесценції
1949	Айра Спрейг Бовен	Пасадена, Каліфорнія	За роботи по ідентифікації небулію та інші видатні досягнення
1951	Герберт Юджин Айвз	Монтклер, Нью-Джерсі	За дослідження у галузі оптики
1953	Енріко Фермі	Чикаго, Іллінойс	За дослідження в галузі електромагнітного випромінювання та атомної енергії
1953	Вілліс Лемб	Стенфорд, Каліфорнія	За вивчення спектру водню
1953	Ларс Онсагер	Нью-Гейвен (Коннектикут)	За дослідження в термодинаміці, пов'язані з транспортуванням
1955	Джеймс Франк	Чикаго, Іллінойс	За вивчення принципу фотосинтезу
1957	Субрахманьян Чандрасекар	Вільямс-Бей (Вісконсин)	За дослідження радіаційного балансу енергії в зірках
1959	Джордж Волд	Кембридж, Массачусетс	За ідентифікацію біохімічної основи зору
1961	Чарлз Гард Таунс	Нью-Йорк, Нью-Йорк	За розвиток лазера
1963	Ганс Бете	Ітака, Нью-Йорк	За новаторське вивчення зіркового нуклеосинтезу
1965	Самуель Корнетт Коллінз	Кембридж, Массачусетс	За винахід гелієвого кріостату та інші новаторські роботи
1965	Вільям Девід МакЕлрой	Балтимор, Меріленд	За дослідження молекулярного походження біолюмінесценції
1967	Роберт Дікке	Принстон, Нью-Джерсі	За внесок мікрохвильову радіометрію та розуміння будови атома
1967	Корнеліс ван Ніль	Стенфорд, Каліфорнія	За внесок у вивчення фотосинтезу
1968	Мартен Шмідт	Пасадена, Каліфорнія	За праці присвячені квазарам
1971	Массачусетський технологічний інститут колектив Канадський колектив Національна радіо-астрономічна обсерваторія США-Університет Корнелла колектив	—	За роботи в галузі інтерферометрії (повний список тут)
1973	Едгар Брайт Вілсон	Кембридж, Массачусетс	За новаторство у розумінні важливості симетрії в багатоатомних молекулах та за активну роботу в області мікрохвильової спектроскопії
1976	Бруно Россі	Кембридж, Массачусетс	За виявлення походження космічного випромінювання
1980	Грегоріо Вебер	Урбана, Іллінойс	За дослідження теорії та роботи із застосування флуоресценції
1980	Чженьнін Янг Роберт Міллс	Стоуні-Брук, Нью-Йорк Колумбус, Огайо	За розвиток узагальненої калібрувально-інваріантної теорії поля
1985	Ганс Георг Демельт Мартін Дойч Вернон Віллард Г'юз Норман Рамзей	Сієтл, Вашингтон Кембридж, Массачусетс Нью-Гейвен, Коннектикут Кембридж, Массачусетс	За роботу в галузі атомної спектроскопії
1986	Роберт Бенджамін Лейтон Френк Лоу Джеррі Нойгебауер	Пасадена, Каліфорнія Тусон, Аризона Пасадена, Каліфорнія	За роботи по розвитку інфрачервоної астрономії
1992	Джеймс Норріс Джозеф Кац Джордж Фехер	Чикаго, Іллінойс Чикаго, Іллінойс Сан-Дієго, Каліфорнія	За роботу направлену на розуміння суті фотосинтезу
1996	Джон Матер	Грінбелт, Меріленд	За дослідження пов'язані із реліктовим випромінюванням
2008	Сідней Дрелл Сем Нанн Вільям Перрі Джордж Шульц	Стенфордський університет Ініціатива по скороченню ядерної загрози^[d] Стенфордський університет Стенфордський університет	За зусилля щодо скорочення глобальної загрози ядерної зброї"[3]

Примітки та посилання

• [а] ↑  Розташування в сенсі місця праці лауреата або асоціації.
• [б] ↑  При нагороджені ім'я звучало як «Джеймс Медісон Крафтс».
• [в] ↑  Тільки один раз нагороджено не-резидента США.
• [г] ↑  Точніше це місце праці, а не місце розташування.

Загальні

• Past Recipients of the Rumford Prize. American Academy of Arts and Sciences. 2006. Процитовано 16 червня 2009.
• Academy Prizes. American Academy of Arts and Sciences. 2006. Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 17 червня 2009.

Спеціальні

1. Academy Prizes. American Academy of Arts and Sciences. 2006. Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 17 червня 2009.
2. Conant Church, William (1890). The Life of John Ericsson. Charles Scribner's Sons. с. 217–218. Процитовано 29 червня 2009.
3. Nuclear Arms Control Leaders Receive Prestigious Rumford Prize from the American Academy. 2008 Rumford Prize press release (прес-реліз). American Academy of Arts and Sciences. Процитовано 18 червня 2009. Архівовано 2009-04-27 у Wayback Machine.