Приз екуменічного журі
«Приз екумені́чного журі́» (фр. Prix du Jury Œcuménique) — незалежна кінонагорода, яка вручається на різних міжнародних кінофестивалях з 1973 року. Нагорода була створена християнськими кіномитцями, кінокритиками та усіма іншими людьми, причетними до кінематографу. Вона вручається як за мистецьку якість фільму, так і релігійну, соціальну та гуманістичну проблематику.[1] Екуменічне журі складається з 6 членів, які обираються Католицьким кіноцентром (SIGNIS) та протестантським «Інтерфільмом».[2] SIGNIS та «Інтерфільм» призначають екуменічне журі на різних міжнародних кінофестивалях, включаючи Каннський кінофестиваль, Берлінський кінофестиваль, міжнародний кінофестиваль у Локарно, Монреальський світовий кінофестиваль, кінофестиваль у Карлових Варах та київський міжнародний кінофестиваль «Молодість».[1]
Приз екуменічного журі  | |
|---|---|
 Лого призу екуменічного журі | |
| Присуджується за | Вручається як за мистецьку якість фільму, так і релігійну, соціальну та гуманістичну проблематику[1] |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Франція |
| Вручення | Різні міжнародні кінофестивалі |
| Рік заснування | 1973 |
| cannes.juryoecumenique.org | |
Лауреати
Канни (з 1974)
Фільми з різних країн здобували приз екуменічного журі на Каннському кінофестивалі. Більшість фільмів, які отримали цю нагороду, з європейських країн, переважно з Італії, Німеччини та Польщі. Андрій Тарковський —єдиний, хто отримав приз тричі. Саміра Махмальбаф — єдина жінка-режисер, яка отримала нагороду. Вона та її батько Мохсен Махмальбаф були єдиними режисерами з мусульманської країни до 2013 року, коли приз отримав Асгар Фархаді. Інші країни, які не є християнськими та які отримали нагороду, це Японія та Китай. На Каннському кінофестивалі 2009 екуменічне журі вперше вручило антинагороду фільму Антихрист Ларса фон Трієра.[3]
Берлін (з 1992)
| Рік | Фільм | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| 1992 | Нескінченність (Бесконечность) | Марлен Хуцієв |  Росія |
| 1993 | Страждання юного Вертера | Жак Дуайон |  Франція |
| 1994 | Сонечко, полети на небо | Кен Лоуч |  Велика Британія |
| 1995 | Літній сніг (女人四十) | Енн Гуей |  Гонконг |
| 1996 | Мрець іде | Тім Роббінс |  США |
| 1997 | Нагорода не присуджувалася | ||
| 1998 | Центральний вокзал (Central do Brasil) | Вальтер Саллеc |  Бразилія Франція |
| 1998 | Кінотеатр Альказар (короткометражний) | Флоренц Жаке | Франція |
| 1999 | Це починається сьогодні (Ça commence aujourd'hui) | Бертран Таверньє | Франція |
| 2000 | Дорога додому (我的父亲母亲) | Чжан Їмоу |  КНР |
| 2001 | Італійська для початківців (Italiensk for begyndere) | Лоне Шерфіґ |  Данія Швеція |
| 2002 | Кривава неділя | Пол Ґрінґрасс |  Ірландія |
| 2003 | У цьому світі | Майкл Вінтерботтом | Велика Британія |
| 2004 | Прощальний поцілунок | Кен Лоуч | Велика Британія |
| 2005 | Софі Шолль — останні дні (Sophie Scholl — Die letzten Tage) | Марк Ротемунд |  Німеччина |
| 2006 | Ґрбавіца | Ясміла Жбаніч |  Боснія і Герцеговина |
| 2007 | Весілля Туї (图雅的婚事) | Ван Чуанань | КНР |
| 2008 | Я так давно тебе кохаю (Il y a longtemps que je t'aime) | Філіп Клодель | Франція |
| 2009 | Маленький солдат (Lille soldat) | Аннетт К. Олесен | Данія |
| 2010 | Мед (Bal) | Семіх Капланоглу |  Туреччина |
| 2011 | Надер і Симін: Розлучення (جدایی نادر از سیمین) | Асгар Фархаді |  Іран |
| 2012 | Цезар має померти (Cesare deve morire) | Паоло та Вітторіо Тавіані |  Італія |
| 2013 | Глорія | Себастьян Леліо |  Чилі |
| 2014 | Хресний шлях (Kreuzweg) | Дітріх Брюггеманн | Німеччина |
| 2015 | Перламутровий ґудзик (El botón de nácar) | Патрісіо Гусман | Чилі |
| 2016 | Перламутровий ґудзик (El botón de nácar) | Патрісіо Гусман | Чилі Франція Іспанія |
| 2017 | Тіло і душа (Teströl és lélekröl) | Ільдіко Еньєді |  Угорщина |
| 2018 | Між рядами (In den Gängen) | Томас Стубер | Німеччина |
| 2019 | Бог існує, її ім'я — Петрунія (Gospod postoim imeto I’ e Petrunija) | Теона Стругар Мітевска |  Північна Македонія, .svg.png.webp){kind=small} Бельгія,  Словенія,  Хорватія, Франція |
Монреаль (з 1979)
| Рік | Фільм | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| 1979 | Нічні квіти | Луїс Сан Андрес | США |
| 1980 | Недільні доньки (Vasárnapi szülök) | Янош Рожа | Угорщина |
| 1981 | Саллі і свобода (Sally och friheten) | Гуннель Ліндблум | Швеція |
| 1982 | Почати спочатку (Volver a Empezar) | Хосе Луїс Гарсі | Іспанія |
| 1983 | Майстри го (未完の対局) | Дзісун Дуан, Дзюня Сато |  Японія |
| 1984 | Вихід Енні | Джил Брілі | .svg.png.webp){kind=small} Австралія |
| 1985 | Сила зла (Le pouvoir du mal) | Кшиштоф Зануссі | Франція |
| 1986 | Маленьке село (Vesničko má středisková) | Їржі Менцель |  Чехословаччина |
| 1987 | Прощавай Москва (Mosca addio) | Мауро Болоньїні | Італія |
| 1988 | Салам Бомбей! | Міра Наір |  Індія |
| 1989 | Останні зображення кораблетрощі (Últimas imágenes del naufragio) | Елізео Субіела |  Аргентина Іспанія |
| 1989 | Моя ліва нога | Джим Шерідан | Ірландія |
| 1990 | Краєвид з жінкою (Zena s krajolikom) | Івіца Матич | .svg.png.webp){kind=small} Югославія |
| 1991 | Війна і юність (戦争と青春) | Тадасі Імаі | Японія |
| 1992 | Софія | Анрі Натансен | Данія |
| 1993 | Час гніву (Il lungo silenzio) | Маргарете фон Тротта | Італія |
| 1994 | Колись були воїнами | Алан Дафф |  Нова Зеландія |
| 1995 | Глибока річка (深い河) | Кей Кумаі | Японія |
| 1996 | Гамсун | Ян Труель |  Норвегія Данія Швеція |
| 1997 | Діти небес (بچههای آسمان) | Маджид Маджіді | Іран |
| 1998 | Маяк (El faro) | Едуардо Міньйона | Аргентина Іспанія |
| 1999 | Гойя у Бордо (Goya en Burdeos) | Карлос Саура | Іспанія |
| 2000 | Алі Зауа (علي زاوا) | Набіл Аюш |  Марокко |
| 2001 | Залишений (Torzók) | Арпад Шопшич | Угорщина |
| 2002 | Останній потяг (El último tren: Corazón de fuego) | Дієго Арсага |  Уругвай Аргентина |
| 2003 | Газ Бар Блюз | Луїс Беланже | .svg.png.webp){kind=small} Канада |
| 2004 | Сирійська наречена (הכלה הסורית) | Еран Рікліс |  Ізраїль |
| 2005 | Каматакиі | Клод Ганон | Канада Японія |
| 2006 | Довга прогулянка (長い散歩) | Ейдзі Окуда | Японія |
| 2007 | Бен Ікс | Нік Бальтазар | Бельгія Нідерланди |
| 2008 | Вовк (Varg) | Деніель Алфредсон | Швеція |
| 2009 | Перемир'я (Waffenstillstand) | Ланселот фон Нацо | Німеччина |
| 2010 | Кисень (Adem) | Ганс Ван Нуффель | Бельгія |
| 2011 | Девід | Джоель Фендельман | США |
| 2012 | Кінець медового місяця (Ende der Schonzeit) | Франциска Шлоттерер | Німеччина |
| 2013 | Бажання жити (Chce się żyć) | Мацей Пепшица |  Польща |
| 2014 | Ностальгія мису (ふしぎな岬の物語) | Ізуру Нарусіма | Японія |
| 2015 | Опівнічний оркестр (L'orchestre de minuit) | Жером Коен-Олівар | Марокко |
Локарно (з 1973)
| Рік | Фільм | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| 1973 | Ілюмінація (Iluminacja) | Кшиштоф Зануссі | Польща |
| 1974 | Вулиця Пожежних, 25 (Tüzolto Utca 25) | Іштван Сабо | Угорщина |
| 1974 | 27-й експрес | Автар Крішна Каул | Індія |
| 1975 | Noua | Абделазіз Толбі |  Алжир |
| 1976 | Врожай: 3000 років (Mirt Sost Shi Amit) | Гаїль Геріма |  Ефіопія |
| 1977 | Гість: епізод з життя Єжена Маре | Росс Девеніш |  ПАР |
| 1978 | Робота | Сулейман СІссе |  Малі |
| 1979 | Маленькі втікачі | Ів Ерсін | .svg.png.webp){kind=small} Швейцарія |
| 1980 | На лікування (Opname) | Марія Кок, Ерік ван Зуйлен | Нідерланди |
| 1981 | Чакра (चक्र) | Рабіндра Дхармарадж | Індія |
| 1982 | Залишившись без нової адреси | Жаклін Вев | Франція |
| 1983 | Планета Кравець (Planeta krawiec) | Єжи Домарадський | Польща |
| 1984 | Трилогія Теренса Девіса | Теренс Девіс | Велика Британія |
| 1984 | Tiznao | Сальвадор Боне, Домінік Кассуто де Боне |  Венесуела |
| 1985 | Гірські вогні (Höhenfeuer) | ФредІ М. Мюрер | Швейцарія |
| 1986 | Ягня | Колін Грегг | Велика Британія |
| 1987 | З любов'ю до сусіда | Браян Маккензі | Австралія |
| 1988 | Сімейний перегляд | Атом Егоян | Канада |
| 1989 | Чому Бодхідхарма пішов на Схід? (달마가 동쪽으로 간 까닭은?) | Ён Гюн Пе |  Південна Корея |
| 1990 | Hush-a-Bye Baby | Марго Харкін | Велика Британія |
| 1991 | Хмара-рай | Микола Досталь |  СРСР |
| 1992 | Сімейний портрет (四十不惑) | Лі Шаохун | КНР |
| 1993 | Бхаджи на пляжі (भाजी ऑन द बीच) | Гуриндер Чадха | Велика Британія |
| 1994 | Ermo (二嫫) | Чжоу Сяован | КНР |
| 1995 | Sept En Attente | Франсуаза Этшегарей | Франція |
| 1996 | Мед і попіл (Miel et cendres) | Надія Фарес | Швейцарія  Туніс |
| 1997 | Дивний чужинець (Gadjo dilo) | Тоні Ґатліф | Франція |
| 1998 | Місто Титанік | Роджер Мішелл | Велика Британія |
| 1999 | Життя мене не лякає (La vie ne me fait pas peur) | Ноемі Львовскі | Франція |
| 2000 | Батько (爸爸) | Ван Шо | КНР |
| 2001 | L'Afrance | Ален Гоміс | Франція  Сенегал |
| 2001 | Обіцянки (спеціальний приз) | Карлос Боладо, Б.З. Голдберг, Джастін Шапіро | США |
| 2002 | Клітка (La cage) | Ален Рауст | Франція |
| 2003 | Тихі води (خاموش پانی) | Сабіха Сумар |  Пакистан |
| 2004 | Ясмін | Кеннет Гленаан | Німеччина Велика Британія |
| 2005 | Обітниця (La Neuvaine) | Бернар Эмон | Канада |
| 2006 | Вода (Agua) | Вероніка Чен | Аргентина Франція |
| 2007 | Жовтий будинок (La maison jaune) | Амор Хаккар | Алжир Франція |
| 2008 | Чорне море (Mar nero) | Федеріко Бонді | Італія |
| 2009 | Академия Платона (Ακαδημία Πλάτωνος) | Филлипос Цитос |  Греція |
| 2010 | Уранці | Маріан Крісан |  Румунія |
| 2011 | Спецрейс (Vol spécial) | Фернан Мелгар | Швейцарія |
| 2012 | Естонка в Парижі (Une Estonienne à Paris) | Ільмар Рааґ | Франція Бельгія Естонія |
| 2013 | Короткий термін 12 | Дестін Деніел Креттон | США |
| 2014 | Дурень | Юрій Биков | Росія |
| 2015 | Рай (ما, در بهشت) | Sina Ataeian Dena | Іран |
Карлові Вари (з 1994)
| Рік | Фільм | Режисер | Країна |
|---|---|---|---|
| 1994 | Долоні | Артур Арістакісян | Росія |
| 1995 | Сад (Záhrada) | Мартін Шулік |  Словаччина Франція |
| 1996 | Кавказький полонений | Сергій Бодров | Росія Казахстан |
| 1997 | Забуте світло (Zapomenuté světlo) | Владімір Міхалек | Чехія |
| 1998 | Комедіанти-музиканти (Comedian Harmonists) | Йозеф Вільсмайєр | Німеччина |
| 1999 | Розумна людина | Гевін Гуд | ПАР |
| 2000 | Велика тварина (Duże zwierzę) | Єжи Штур | Польща |
| 2001 | Чіко | Едуардо Рожа Флорес | Угорщина |
| 2002 | Тиша | Міхал Роза | Польща |
| 2003 | Бабуся | Лідія Боброва | Росія |
| 2004 | Печерний мешканець | Ліза Холоденко | США |
| 2005 | Китаїст (Kinamand or 中国先生) | Генрік Рубен Генц | Данія КНР |
| 2006 | Людина, яка прийшла до села (El destino) | Мігель Перейра | Аргентина |
| 2007 | Прості речі | Олексій Попогребський | Росія |
| 2008 | Фотограф | Нан Ачнас |  Індонезія |
| 2009 | Двадцять (بیست) | Абдолреза Кагані | Іран |
| 2010 | Інше небо | Дмитро Мамулія | Росія |
| 2011 | Непомітна (Die Unsichtbare) | Крістіан Швогов | Німеччина |
| 2012 | Вантажівка | Рафаель Уелле | Канада |
| 2013 | Співочий птах | Ленс Едмандс | США |
| 2014 | Кукурудзяний острів (სიმინდის კუნძული) | Георгі Овашвілі |  Грузія |
| 2015 | Боб та дерева (Bob and the Trees) | Дієго Онґаро | США Франція |
Примітки
- Ecumenical Jury - 39th Year (PDF). Ecumenical Jury. May 2012. Процитовано 21 травня 2012.
- Vaccaro, Pierre (8 травня 2008). Communiqué de presse - Le Jury oecumenique 2008 (PDF) (French). Jury Œcuménique. Процитовано 5 вересня 2008.
- Stone, Jay (23 травня 2009). Antichrist gets an anti-award in Cannes. National Post. Процитовано 25 травня 2009. [недоступне посилання з 01.10.2010]
- Hopewell, John (27 травня 2017). Cannes Critics Prize ‘BPM,’ Closeness,’ ’Nothing Factory’. Variety. Процитовано 28 травня 2017.
- Lawrence Pieters. Le Prix du Jury œcuménique 2018 décerné à ’Capharnaüm’. JURY OECUMENIQUE au Festival de Cannes (фр). 19.05.2018. Процитовано 20.05.2018.
- Головні
- Vaccaro, Pierre (May 2008). Jury Œcuménique - 34ème année (PDF) (French). Jury Œcuménique. с. page 4. Процитовано 4 вересня 2008.
- Film Primes (French). Jury Œcuménique. Архів оригіналу за 2 травня 2008. Процитовано 5 вересня 2008.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.