Публій Пінарій Мамерцін Руф
Публій Пінарій Мамерцін Руф (лат. Publius Pinarius Mamercinus Rufus; ? — після 488 до н. е.) — політичний та військовий діяч часів ранньої Римської республіки, консул 489 року до н. е.
| Публій Пінарій Мамерцін Руф | |
|---|---|
| лат. Publius Pinarius Mamercinus Rufus | |
| Народився |
невідомо Рим |
| Помер |
після 488 до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 489 рік до н.е. |
| Попередник | Спурій Ларцій Флав |
| Наступник | Секст Фурій Медуллін Фуз |
| Рід | Пінарії |
| Батько | невідомо |
| Мати | невідомо |
Життєпис
Походив з патриціанського роду Пінаріїв. Про молоді роки немає відомостей.
Входив до складу сенату ще за останнього царя Тарквінія Гордого. У 489 році до н. е. його було обрано консулом разом з Гаєм Юлієм Юлом. Під час Великих ігор консули отримали донос від вольська Аттія Тулія, що його співвітчизники, які зібралися в місті, планують заворушення. Консули доповіли про це сенатові, було прийнято постанову про видалення вольсків з міста, яке призвело до відпадання їх від Риму. На бік останніх перейшов Гней Марцій Коріолан.
У 488 році до н. е. входив до складу сенатського посольства, яке вело перемовини з Коріоланом. Про подальшу долю Мамерціна Руфа немає відомостей.
Джерела
- Friedrich Münzer: Pinarius 13). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XX,2, Stuttgart 1950, Sp. 1400 f. (нім.)