Півенштейн Андрій Іванович
Півенштейн Андрій Іванович (14 квітня 1887, Подільська губернія, Російська імперія — 14/15 січня 1963, Сан-Франциско, США) — підполковник Армії УНР.
| Півенштейн Андрій Іванович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Півенштейн Андрій Іванович |
| Народження |
14 квітня 1887 Подільська губернія, Російська імперія |
| Смерть |
15 січня 1963 (75 років) місто Сан-Франциско, США |
| Поховання | Сан-Франциско |
| Країна |
 УНР |
| Приналежність |
 Армія УНР |
| Освіта | Варшавське реальне училищеd і Одеське військове училище |
| Звання | капітан |
| Командування |
 Капітан Підполковник |
| Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-радянська війна |
| Нагороди |
.png.webp){kind=small} Орден Святого Володимира 4 ступеня |
Біографія
Походив з дворян Подільської губернії. Син військового чиновника, що завідував військовим шпиталем у Варшаві.
Закінчив Варшавську реальну школу, Одеське військове училище (у 1910 році), вийшов підпоручиком до 94-го піхотного Єнісейського полку (місто Псков), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. З 13 травня 1916 року — комендант штабу 24-ї піхотної дивізії. Закінчив офіцерський клас польової Радіотелеграфної навчальної команди (27 серпня 1916 року), служив старшиною для доручень XI радіотелеграфного дивізіону. Нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою. Останнє звання у російській армії — капітан.
З лютого 1918 року — начальник загону для несення залогової служби у Бердичеві. З травня 1918 року — старшина для доручень помічника начальника демобілізаційної частини 2-го Подільського корпусу Армії Української Держави, згодом — Дієвої Армії УНР. З 17 березня 1919 року — старший ад'ютант розвідчої частини X дієвого корпусу Дієвої Армії УНР. Начальник адміністративного відділу губернського комісара на Поділлі. З 15 серпня 1919 року — начальник телеграфно-телефонічної станції Головного Отамана УНР. З 20 жовтня 1919 року — штатний викладач Житомирської юнацької школи. У 1920 році — начальник відділу зв'язку 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР.
Жив в еміграції у Польщі, згодом — у США. В еміграції відійшов від українства, був головою виконавчого комітету Товариства російських ветеранів Першої світової війни, широко друкувався у білоемігрантських виданнях.
Помер та похований у місті Сан-Франциско.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.