Підводні човни типу «Марчелло»

Підводні човни типу «Марчелло» (італ. Classe Marcello) — клас військових кораблів з 11 підводних човнів, випущених італійськими суднобудівельними компаніями OTO і CRDA у 1937—1938 роках. Субмарини цього типу входили до складу Королівського військово-морського флоту Італії та брали активну участь у боях Другої світової війни. Десять з них загинули з різних обставин і лишень «Енріко Дандоло» пройшов всю війну та був переданий США, які використовували його під час проведення навчань з протичовнової оборони.

Підводні човни типу «Марчелло»
Classe Marcello
Італійський підводний човен типу «Марчелло» «Агостіно Барбаріго»
Служба
Тип/клас підводні човні
Попередній клас типу «Глауко»
Наступний клас типу «Марконі»
Держава прапора Королівство Італія
Належність  Королівські військово-морські сили Італії
 Кріґсмаріне
 Імперський флот Японії
Корабельня OTO
CRDA
Замовлено 11
Закладено 11
Спущено на воду 11
На службі 1938 — 1947
Загибель 10
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва на Середземному морі
Битва за Атлантику
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1043 тонни (надводна)
1290 тонн (підводна)
Довжина 73 м
Ширина 7,19 м
Висота 5,1 м
Технічні дані
Рухова установка Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни Fiat
2 × електродвигуни CRDA
Гвинти 2
Потужність 2 × 1800 к. с. (дизельних двигуни)
2 × 550 к. с. (електродвигун)
Швидкість 17,4 вузлів (32,2 км/год) (надводна)
8 вузлів (15 км/год) (підводна)
Дальність плавання 7500 миль (13900 км) на швидкості 9,4 вузлів у надводному положенні
120 миль (220 км) на швидкості 3 вузли (5,6 км/год) у підводному положенні
Екіпаж 58 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 2 × 100-мм гармати OTO Mod. 1928
Торпедно-мінне озброєння 8 × 533-мм торпедних апаратів
16 торпед
Зенітне озброєння 4 × 13,2-мм зенітних кулемети Breda Model 1931

Підводні човни типу «Марчелло»
Позначення
   ПЧ, що загинули під час бойових дій
№ Корабель Виготовлювач На честь Закладено Спущено У строю Статус
1 «Лоренцо Марчелло» CRDA, Монфальконе Лоренцо Марчелло 4 січня 1937 20 листопада 1937 5 березня 1938 після 22 лютого 1941 року зник в Північній Атлантиці (ймовірно потоплений британським патрульним літаком Short Sunderland)
2 «Енріко Дандоло» CRDA, Монфальконе Енріко Дандоло 14 червня 1937 20 листопада 1937 25 березня 1938 1944 році переданий флоту США; після війни повернутий та 1949 році списаний на брухт
3 «Себастьяно Веньєр» CRDA, Монфальконе Себастьяно Веньєр 23 січня 1937 14 лютого 1938 5 червня 1938 7 червня 1942 року потоплений у Середземному морі літаючим човном Consolidated PBY Catalina
4 «Андре Прована» Андре Прована де Лейні 3 лютого 1937 16 березня 1938 25 червня 1938 16 червня 1940 року потоплений таранним ударом французького шлюпу «Ла Кур'єз»
5 «Лацаро Моченіго» Лацаро Моченіго 19 січня 1937 20 листопада 1937 16 серпня 1938 15 травня 1943 року потоплений у порту Кальярі американською авіацією
6 «Джакомо Нані» Джакомо Нані 15 червня 1936 16 червня 1938 5 вересня 1938 7 січня 1941 року потоплений корветами «Анемон» та «Ла Мало»
7 «Агостіно Барбаріго» Агостіно Барбаріго 6 лютого 1937 12 червня 1938 19 вересня 1938 19 червня 1943 року потоплений американською авіацією в Біскайській затоці
8 «Анжело Емо» Анжело Емо 16 лютого 1937 29 червня 1938 14 жовтня 1938 7 листопада 1942 року потоплений протичовновим траулером HMS Lord Nuffield на початковій фазі операції «Смолоскип»
9 «Франческо Морозіні» Франческо Морозіні 2 березня 1937 25 липня 1938 11 листопада 1938 у серпні 1942 року зниклий з невідомих обставин у Біскайській затоці
10 «Команданте Каппеліні» OTO, Леричі 25 квітня 1938 14 травня 1939 23 вересня 1939 у вересні 1943 року захоплений Німеччиною після італійської капітуляції; введений в експлуатацію, як UIT-24. Після капітуляції Німеччини в травні 1945 року був захоплений Імператорським флотом Японії і перейменований на I-503. У вересні 1945 року після капітуляції Японії затоплений у протоці Кій
11 «Команданте Фаа де Бруно» OTO, Ла-Спеція 28 квітня 1938 18 червня 1939 23 жовтня 1939 8 листопада 1940 року потоплений есмінцями «Оттава» та «Гарвестер» при спробі атакувати конвой HX 84

Див. також

Примітки
Виноски
    Джерела

      Посилання

      Література
      • Erminio Bagnasco, Maurizio Brescia, I sommergibili italiani 1940—1943 — Parte 2ª, in Storia Militare Dossier, n. 12, gennaio-febbraio 2014.(італ.)
      • Брагадин М. А. Битва за Средиземное море. Взгляд побежденных. — М.: «АСТ», 2001. — 624 с. — 8000 экз. — ISBN 5-17-002636-6.
      This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.