Пікаділлі
Пікаділлі (англ. Piccadilly) — одна з найширших і жвавих вулиць в історичному центрі Лондона — Вестмінстері. Пролягає від площі Пікаділлі (на сході) до Гайд-парку (на заході). Головна місцева визначна пам'ятка — будівля Королівської академії мистецтв.
| Пікаділлі | |
|---|---|
| англ. Piccadilly | |
![]() | |
| Населений пункт | Лондон |
| Район | Вестмінстер |
| Історичні відомості | |
| Назва на честь | piccadilld |
| Колишні назви | Португальська вулиця |
| Загальні відомості | |
| Координати | 51°30′25″ пн. ш. 0°08′32″ зх. д. |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | Пікаділлі |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑51781 ·R (Вестмінстер) |
| Мапа | |
| |
| | |
Історія
До XX століття область в районі вулиці була відома як Португалія, пізніше сама вулиця носила назву Португальської. Назва «Пікаділлі» походить від маєтку Роберта Бейкера, який на початку XVII століття розбагатів, торгуючи модними комірцями — «пікадільо» (piccadill)[1] — жорсткими комірцями з зубчастими краями і широким шнурком, що стягувався по краях. У 1612 році він купує в районі вулиці частину землі й будує там будинок. Пізніше його маєток отримав назву Пікаділлі-хол.
Після відновлення англійської монархії в 1660 році, Piccadilly і область на північ (Мейфер) почали забудовуватися розкішними будинками. У XVII і XVIII століттях тут зводили будинки вельможі і аристократи, пізніше — нувориші начебто Ротшильдів. На північній стороні Пікаділлі в той час будувалися найфешенебельніші особняки Лондона.
Примітки
- «piccadill», Oxford English Dictionary Second Edition 1989
Посилання
- Robert Baker of Piccadilly Hall and His Heirs by F.H.W. Sheppard (ISBN 0-902087-18-5)

