Пінігін Павло Павлович
Павло Павлович Пінігін (1 березня 1953, Дірін, Республіка Саха, Росія) — радянський борець класичного стилю, якут за походженням, олімпійський чемпіон.
| Пінігін Павло Павлович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Громадянство |
 Росія | |||
| Народження |
12 березня 1953 (68 років) Чурапчинський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР | |||
| Зріст | 178 см | |||
| Вага | 68 кг[1] | |||
| Alma mater | Національний університет фізичного виховання і спорту України | |||
| Спорт | ||||
| Вид спорту | спортивна боротьба | |||
| Участь і здобутки | ||||
|
||||
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Вільна боротьба | |||
Представник  СРСР | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Золото | 1976 Монреаль | Легка вага | |
Павло Пінігін тренувався у Києві. Золоту олімпійську медаль здобув на монреальській Олімпіаді в легкій вазі. Він також вигравав чемпіонати світу 1975, 1977 та 1978 років. На московській Олімпіаді посів четверте місце.
Чоловік раднської легкоатлетки, олімпійської чемпіонки 1988 року в эстафеті 4×400 м Марії Пінігіної.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.