Пір-Мухаммед
Пір-Мухаммед (*бл.1374 —22 листопада 1407) — емір та володар Держави Тимуридів в 1405—1407 роках.
| Пір-Мухаммед | |
|---|---|
| Народився | 1374 |
| Помер |
22 листопада 1407 ·вбито |
| Країна |
 імперія Тимуридів |
| Національність | тюрко-монгол |
| Діяльність | royalty, державний діяч, правитель |
| Титул | емір Тимуридів |
| Термін | 1405—1407 роки |
| Попередник | Тимур |
| Наступник | Халіль-Султан |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Тимуриди |
| Батько | Джахангір Мірза |
| Мати | Севін-бега |
| Діти | 1 син |
Життєпис
Походив з династії Тимура. Другий син Джахангір Мірза, старшого сина Тамерлана, та Севін-беги (онуки Узбек-хана, правителя Золотої Орди). Народився близько 1374 року. Втім, уже 1376 року втратив батька. Його старший брат Пір-Мухаммеда — Мухаммед-Султан (помер 1403 року) — вважався спадкоємцем Тимура. Спочатку мешкав в Самарканді, де здобув початкову освіту.
Згодом брав участь у походах свого діда. У 1392 році призначено намісником Кандагару, Кабула, Бадахшану і Хутталу. У 1398 році році брав участь у поході проти делійського султана. Спочатку невдало себе виявив, з величезними труднощами перетнув Гіндукуш, ледь здолав опір прикордонних афганських племен. Проте звитяжив у битві при Паніпаті, де зазнало нищівної поразки військо делійського султана. Брав участь у захопленні Делі.
У 1401 році брав участь у поході Тимура проти Османської імперії, зокрема у битві при Анкарі (тут також добре відзначився). У 1404 році повернувся до власних володінь, зробивши головною ставкою місто Кандагар. У 1405 році після смерті діда, який напередодні назвав Пір-Мухаммеда своїм спадкоємцем, не встиг дістатися Самарканду, який було захоплено родичем Халіль-Султаном.
Не отримавши підтримки від стрийка Шахрух Мірзи, Пір-мухаммед зумів зайняти південні області Трансоксіани, але двічі зазнав поразки від Халіль-Султана, відступивши до Кандагару. Тут у листопаді 1407 року Пір-Мухаммеда було вбито власними емірами. Син Пір-Мухаммеда — Хайду — визнав зверхність Шахрух Мірзи.
Джерела
- Peter Jackson, Lawrence Lockhart (1986). The Cambridge History of Iran, Volume 6. Cambridge University Press. pp. 98–99. ISBN 9780521246996.
- Stier, Roy (1998). Tamerlane: The Ultimate Warrior. BookPartners. ISBN 1885221770.
- Marozzi, Justin (2006). Tamerlane: Sword of Islam, Conqueror of the World. Da Capo Press. ISBN 030681465X