Пітер Денніс Мітчелл
Пітер Денніс Мітчелл (англ. Peter Dennis Mitchell; 29 вересня 1920, Мітчем, Суррей — 10 квітня 1992, Бодмін, Корнуолл) — британський біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1978).
| Пітер Денніс Мітчелл | |
|---|---|
| англ. Peter Dennis Mitchell | |
![]() | |
| Народився |
29 вересня 1920[1][2][…] Суррей, Англія, Сполучене Королівство |
| Помер |
10 квітня 1992[1][2][…] (71 рік) Бодмін, Cornwall |
| Країна |
|
| Діяльність | біохімік, хімік, викладач університету |
| Alma mater | Кембриджський університет |
| Галузь | біохімія |
| Заклад | Единбурзький університет |
| Ступінь | доктор філософії (Ph.D) з біохімії |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Американська академія мистецтв і наук, Французька академія наук[3] і Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | механізм синтезу АТФ |
| Нагороди | |
| Автограф |
|
Біографія
Пітер Мітчелл здобув освіту в Кембріджському університеті. У 1951 році отримав ступінь доктора філософії з біохімії, вивчаючи механізми дії пеніциліну.
З 1955 до 1963 працював у Едінбурзькому університеті, звідки звільнився через погане здоров'я.
Довгий час працював незалежним дослідником.
Наукова діяльність

Автор хеміосмотичної теорії окисного фосфорилювання. Показав, що синтез АТФ у мітохондріях відбувається завдяки електричному градієнту на внутрішній мембрані мітохондрії, так званій спряженій мембрані. Нагороджений нобелівською премією з хімії за 1978 рік з формулюванням «за внесок в розуміння процесу перенесення біологічної енергії, зроблений завдяки створенню хеміосмотичної теорії»
Заклав основи нової галузі науки — векторної біології.
Член Лондонського королівського товариства (з 1974).
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- NNDB — 2002.
