П'ятигори (Тетіївський район)

П'яти́гори — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області, у складі Тетіївської міської громади. Розташоване на обох берегах річки Молочна (притока Росі) за 18 км на схід від міста Тетіїв. Населення — 2017 осіб.

село П'ятигори
Успенська церква
Успенська церква
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Білоцерківський район
Рада Тетіївська міська громада
Код КАТОТТГ UA32020210210055322
Облікова картка П'ятигори 
Основні дані
Засноване 1579[1]
Населення 2017
Площа 4,5 км²
Густота населення 448,22 осіб/км²
Поштовий індекс 09841
Телефонний код +380 4560
Географічні дані
Географічні координати 49°20′23″ пн. ш. 29°54′32″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 237 м
Відстань до
районного центру		 18 км
Найближча залізнична станція Тетіїв
Відстань до
залізничної станції		 20 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Сікорського, 3, с. П'ятигори, Київська обл., 09841; тел. 4-22-34
Карта
П'ятигори
П'ятигори
Мапа

 П'ятигори у Вікісховищі

Історія
Вид на містечко П'ятигори 1872-1874 р. мал. Napoleon Orda. /вид зі сторини в'їзду з м.Тетіїв/ Річка Молочна, Успенський храм який у тих роках був кам'яний.

Дата заснування села Триножина, спадкового володіння українського панського роду 15-16 ст. Красносельських, невідома. В документах уперше згадується 1579 р., коли Юхно і Роман Красносельські діляться панськими маєтками - Криківцями, Триножином і Ольбачевом.

Четверо синів Юхна Краснопольського через часті татарські напади змушені у 1596 році продати свої спустошені володіння могутньому князеві Янушеві Острозькому.

Він перейменував Триножин на П'ятигори Пустинні, збудував тут укріплення для захисту від татар. Після купівлі Острозьким ще й Тетієва ці маєтки, названі Тетіївщиною, увійшли до Острозької ординації. 1620 року вся ординація перейшла до поріднених з Острозькими князів Заславських.

У роки Хмельниччини П'ятигори з 1649 р. були сотенним містечком Білоцерківського полку. Давні укріплення козаки зміцнили валом і ровом. 1655р. поблизу містечка, на так званому Дрижиполі, відбулася велика битва військ Б. Хмельницького й В. Шереметєва з польським військом і татарами, наскільки запекла, що за словами літописця, "трупом жілнірським козаки отаборились, бо не тилко вдень, але й уночі билися рукопаш". За три дні гетьман вивів уперед гармати і піхоту й почав наступ на польський табір. Зазнавши великих втрат, полки з татарами відступили.

Згодом власниками П'ятигір були Сангушки, Ледуховські, Островські.

В роки Коліївщини під П'ятигорами відбувся бій гайдамаків з російським загоном підполковника Бринка. Після придушення повстання в містечку проводили масові страти гайдамаків.

Після поділу Польщі 1793 р. й захоплення Правобережжя Росією, з 1796 року короткий час П'ятигори були повітовим містом, центром П'ятигірського повіту. Проте вже 1800 року центр повіту було перенесено у місто Тараща і повіт названо Таращанським.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому містечку, центрі П'ятигірської волості Таращанського повіту Київської губернії, мешкало 2163 особи, налічувалось 350 дворів, існували православна церква, костел, синагога, єврейський молитовний будинок, лікарня, 4 постоялих двори, 3 постоялих будинки, 35 лавок, 3 кузні, водяний та кінний млини, 2 шкіряних заводи[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4383 особи (2108 чоловічої статі та 2275 — жіночої), з яких 2915 — православної віри, 1385 — юдейської[3].

Сучасність

Основними сільгосппідприємствами, що забезпечують мешканців роботою, є СВК «П'ятигори» та П'ятигірський відділок ДП ДГ «Шевченківське». У П'ятигорах добре розвинена соціальна інфраструктура — є 2 корпуси школи, дитячий садок «Горобинонька», будинок культури, амбулаторія, відділення Ощадбанку, пошта, 2 філії Тетіївської бібліотеки.

Галерея
Ставок на річці Молочна
  • Вулиця Київська
  • Сільський старостат
  • Школа
  • Дитсадок
  • Будинок культури
  • Амбулаторія, пошта, Ощадбанк
  • Господарчий магазин
  • Аптека та магазин

Пам'ятки
  • Успенська церква (1821 рік, пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер 950).
  • П'ятигірський парк (XIX ст., парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення). У парку знаходиться колишня садиба Ліпковських 2 пол. ХІХ ст.
  • Садибний будинок (кін. XIX ст., пам'ятка архітектури місцевого значення).
  • Магазин (кін. XIX ст., пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 94-кв)
  • Пам'ятний знак жертвам Голодомору (пам'ятка історії місцевого значення)
  • Братська могила радянських воїнів і пам'ятник воїнам-односельцям (пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 877)
  • Пам'ятний знак Героям Небесної Сотні (пам'ятка історії місцевого значення)
  • Пам'ятник Герою Радянського Союзу С. Х. Сікорському (пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення)
  • Магазин (станом на червень 2016 року)
  • Магазин (станом на липень 2020 року)
  • Вид на парк (червень 2020 року)
  • Садибний будинок (травень 2010 року)
  • Флігель в парку (травень 2010 року)
  • Пам'ятник воїнам-односельцям і братська могила радянських воїнів
  • Пам'ятний знак жертвам Голодомору
  • Пам’ятний знак Героям Небесної Сотні
  • Пам’ятник С.Х. Сікорському

Відомі люди

В селі народився Сікорський Степан Харитонович (нар.1918 — † 1943) — Герой Радянського Союзу.[4]

Похований Марков Микола Анатолійович (1960—2016) — український громадський діяч та волонтер.

Див. також

Примітки
  1. Мартиролог, Київська, 1062
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-86)
  4. (рос.) Герои страны.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.