П'єтро Бадольйо

П'єтро Бадо́льйо (італ. Pietro Badoglio; 28 вересня 1871, Граццано-Монферрато — 1 листопада 1956) — італійський маршал і політик. Начальник штабу сухопутних військ Італії. Прославився військовими злочинами при захопленні Ефіопії, але не був покараний.

П'єтро Бадольйо італ. Pietro Badoglio
П'єтро Бадольйо
Прапор 28-й Голова уряду, прем'єр-міністр та державний секретар Королівства Італія Прапор
25 серпня 1943 — 9 червня 1944
Монарх:	Віктор Емануїл III
Попередник:	Беніто Муссоліні
Наступник:	Іваное Бономі
Ім'я при народженні:	італ. Pietro Badoglio
Народження:	28 вересня 1871 Граццано-Бадольйо, провінція Асті, П'ємонт, Королівство Італія
Смерть:	1 листопада 1956 Граццано-Бадольйо, провінція Асті, П'ємонт, Королівство Італія
Національність:	італієць
Країна:	Королівство Італія
Партія:	незалежний політик
Батько:	Маріо Бадольйо
Мати:	Антоніетта Бадольйо (Піттареллі)
Діти:	Don Mario Badoglio, dei Duchi di Addis Abeba^d[1]
Військова служба
Роки служби:	1891-1944
Приналежність:	Королівство Італія
Рід військ:	Королівські повітряні сили Італії
Звання:	Маршал Італії (1926)
Битви:	Перша італо-ефіопська війна Італійсько-турецька війна Перша світова війна Друга італо-ефіопська війна Друга світова війна
Автограф:
Нагороди:	Кавалер Бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія) Кавалер Срібної медалі «За військову доблесть» (Італія) Кавалер Великого хреста ордена Святого Гробу Господнього Єрусалимського Хрест «За військові заслуги» (Італія) Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918 Медаль Перемоги (Великобританія) Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря Кавалер Великого Хреста ордена Білого лева Вищий орден Святого Благовіщення Кавалер Великого хреста Колоніального ордена Зірки Італії Орден Вітовта Великого Маврикіанська медаль
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народився в містечку Граццано-Монферрато (Grazzano Monferrato, нині Граццано Бадольйо) у провінції Асті (П'ємонт). Після закінчення військової академії в Турині у 1892 служив в італійській армії.

У 1935—1936 керував захопленням Ефіопської імперії, під час якого вдавався до військових злочинів (газові атаки, бомбардування шпиталів Червоного Хреста), проте ніколи не був притягнутий до відповідальності.

У 1937—1940 — Начальник Генерального штабу. Після повалення Муссоліні у 1943—1944 роках очолював італійський уряд, підписав перемир'я з союзниками та оголосив війну Німеччині.

Нагороди

• Срібна медаль «За цивільну доблесть» (Італія) (28 грудня 1908)
• Медаль «За військову доблесть» (Італія)
  • Бронзова (26 листопада 1911)
  • Срібна (30 жовтня 1917)
• Пам'ятна медаль італо-турецької війни 1911—1912
• Пам'ятна медаль Лівійської кампанії 1913
• Медаль «За заслуги під час землетрусу в Авеццано (1915)»
• Хрест «За військові заслуги» (Італія) — нагороджений двічі (1918 і 1936)
• Савойський військовий орден, великий хрест (6 листопада 1918)
• Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
• Пам'ятна медаль об'єднання Італії
• Медаль Перемоги
• Орден Корони Італії, великий хрест (1919)
• Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (1921)
• Орден Білого лева, великий хрест (20 липня 1926)
• Вищий орден Святого Благовіщення (18 жовтня 1928)
• Колоніальний орден Зірки Італії, великий хрест (1930)
• Орден Вітовта Великого, великий хрест (Литва; 1930)
• Хрест «За вислугу років» (Італія) із королівською короною для офіцерів — за 40 років служби.
• Кавалер Великого хреста магістра (Мальтійський орден; 26 червня 1936)
• Пам'ятна медаль військової операції в Східній Африці (1935—1936)
• Медаль «За заслуги перед добровольцями Східноафриканської кампанії (1935—1936)»
• Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього, командорський хрест (Ватикан)
• Маврикіанська медаль
• Військова золота медаль за командні заслуги
• 6 пам'ятних відзнак Збройних сил Італії (1 для старших офіцерів і 5 для генералів)
• Пам'ятна медаль періоду війни 1940-43 років

Примітки

1. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713

Посилання

• Бадольйо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.