Р
Р («ер») — літера кирилиці. Є також у всіх інших абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.
| Літера Р | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||
| Кирилиця | ||||||
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
| Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
| З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
| Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
| О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
| Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
| Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
| Ю | Я | |||||
| Неслов'янські літери | ||||||
| Ӑ | А̄ | А̊ | Ӓ | Ӓ̄ | Ә | Ә́ |
| Ә̃ | Ӛ | Ӕ | Ғ | Г̧ | Г̑ | Г̄ |
| Ӻ | Ӷ | Ԁ | Ԃ | Ꚃ | Ꚁ | Ꚉ |
| Ԫ | Ԭ | Ӗ | Е̄ | Е̃ | Ё̄ | Є̈ |
| Ӂ | Җ | Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ |
| Ԑ | Ԑ̈ | Ӡ | Ԇ | Ӣ | И̃ | Ҋ |
| Ӥ | Қ | Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԟ |
| Ԛ | Ӆ | Ԯ | Ԓ | Ԡ | Ԉ | Ԕ |
| Ӎ | Ӊ | Ң | Ԩ | Ӈ | Ҥ | Ԣ |
| Ԋ | О̆ | О̃ | О̄ | Ӧ | Ө | Ө̄ |
| Ӫ | Ҩ | Ԥ | Ҧ | Р̌ | Ҏ | Ԗ |
| Ҫ | Ԍ | Ꚑ | Ҭ | Ꚋ | Ꚍ | Ԏ |
| У̃ | Ӯ | Ӱ | Ӱ́ | Ӳ | Ү | Ү́ |
| Ұ | Х̑ | Ҳ | Ӽ | Ӿ | Һ | Һ̈ |
| Ԧ | Ꚕ | Ӽ | Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ |
| Ӌ | Ҹ | Ꚓ | Ꚗ | Ꚇ | Ҽ | Ҿ |
| Ы̆ | Ы̄ | Ӹ | Ҍ | Э̆ | Э̄ | Э̇ |
| Ӭ | Ӭ́ | Ӭ̄ | Ю̆ | Ю̈ | Ю̈́ | Ю̄ |
| Я̆ | Я̄ | Я̈ | Ԙ | Ԝ | Ӏ | |
| Застарілі літери | ||||||
| Ꙁ | Ѕ | Ꙇ | Џ | Ҁ | Ѻ | |
| Ѹ | Ѡ | Ѽ | Ѿ | |||
| Ѣ | Ꙑ | ІЯ | Ѥ | Юси | ||
| Ѧ | Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | ||
| Ѱ | Ѳ | Ѵ | Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙣ |
| Ꙥ | Ꙧ | Ꙩ | Ꙫ | Ꙭ | ꙮ | Ꚙ |
| Ꚛ | ||||||
| Літери кирилиці | ||||||
Звуки
- [ɹ] (р) — ясенний апроксимант
- [r] (р) — ясенний дрижачий
- [ɾ] (р) — ясенний одноударний
- [ɻ] (твердий р) — ретрофлексний апроксимант (тамільська, китайська мови)
- [ɽ] (твердий р) — ретрофлексний одноударний (шведська, норвезька, індійські мови)
Історія
Походить від староцерковнослов'янської букви
(«рци»), що за формою накреслення являє собою трохи видозмінену грецьку Ρ ρ («ро»). Старослов'янська назва «рци» — наказова форма дієслова рѣщь і буквально означає «говори», «кажи», «речи»[1]. У глаголиці має вигляд
, за ліком 19-та. Числове значення в обох абетках — 100.
Українська мова
Р — двадцять перша літера української абетки. У сучасній українській мові літерою «р» позначають передньоязиковий сонорний плавний дрижачий звук, який може бути твердим (риба) і м'яким (ряст).
Таблиця кодів
| Кодування | Регістр | Десятковий код | 16-ковий код | Вісімковий код | Двійковий код |
|---|---|---|---|---|---|
| Юнікод | Велика | 1056 | 0420 | 002040 | 00000100 00100000 |
| Мала | 1088 | 0440 | 002100 | 00000100 01000000 | |
| ISO 8859-5 | Велика | 192 | C0 | 300 | 11000000 |
| Мала | 224 | E0 | 340 | 11100000 | |
| KOI 8 | Велика | 242 | F2 | 362 | 11110010 |
| Мала | 210 | D2 | 322 | 11010010 | |
| Windows 1251 | Велика | 208 | D0 | 320 | 11010000 |
| Мала | 240 | F0 | 360 | 11110000 |
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Півторак Г. П. Р // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.
Примітки
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.
