Ракетне Урочище
Ракетне Урочище — мікрорайон міста Миколаєва, що входить до складу Центрального району та займає північну частину півострова, на якому розташоване місто.
В даний час Ракетне Урочище забудовано переважно приватними будинками і дачами.
Історія
У 1867 році на майже двохсотгектарному пустирі в цьому місці був побудований ракетний завод з метою випуску для російської царської армії сигнальних, рятувальних та бойових ракет, що могли використовуватись, в основному, в гірських умовах.
На пустій території були побудовані цехи, склади і двоповерхова будівля управління заводом.
Паралельно із заводом в 1871 році було створено Миколаївський ракетний завод, яким керував Костянтин Іванович Константинов[1].
За його ініціативи за територією підприємства було посаджено просторий парк та розбиті трав'яні газони, що стали початком Ракетного Урочища.
В 1911 році через відсутність держзамовлень завод було закрито. У будівлях підприємства розмістилася військова радіостанція, яка обслуговує російські війська під час Першої світової війни.
В середині 1920-х років виробничі приміщення частиною зруйнувалися, а частиною були переведені в житловий фонд[2].
Походження назви
Саме з легкої руки жителів район, де знаходилися ракетний завод і радіостанція, був названий Ракетним Урочищем.
Вулиці
- Вулиця Привільна,
- Вулиця Шкапіна
На будинку № 11 Артилерійської вулиці розміщена меморіальна дошка на честь начальника Миколаївського ракетного заводу та першого голови Миколаївського імперського російського технічного товариства Костянтина Івановича Константинова.
 |
«В этом доме работал выдающийся русский ученый, основоположник экспериментальной ракетодинамики Константинов Константин Иванович (1818 - 1871 гг.)» |  |
Примітки
- Никитин В. Откуда такие названия?: Ракетное Урочище // Весник Прибужья. — 2003. — 8 мая. — С. 13.
- Пионер ракетного дела К. И. Константинов и история Ракетного урочища в Николаеве