Ратуш (Ямпільський район)

Ра́туш — село в Україні, у Ямпільській міській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 730 осіб.

село Ратуш
Герб
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Могилів-Подільський район
Рада Ямпільська міська громада
Код КАТОТТГ UA05080110280014429
Облікова картка Ратуш 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 730
Площа 2,57 км²
Густота населення 284,05 осіб/км²
Поштовий індекс 24534
Телефонний код +380 4336
Географічні дані
Географічні координати 48°20′30″ пн. ш. 28°27′26″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 163 м
Водойми р. Яланка
Місцева влада
Адреса ради 24545, с. Ратуш, вул. Незалежності; 56

Сільський голова = Борсуковський Сергій Миколайович

Карта
Ратуш
Ратуш
Мапа

 Ратуш у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Ямпільської міської громади [1]

Історія

Історичної дати заснування села не встановлено. Відомо що тут проходив ґрунтовий тракт Вапнярка —Сороки. Біля шляху стояла корчма із заїжджим двором (кімнати відпочинку та конюшня для поштовиих і проїжджих екіпажів). На ті часи цю корчму називали «ратуша», звідки і пішла назва Ратуш.

Навкруги був густий ліс з полянами та джерелами. Про це свідчать назви: Царська поляна, Гайдамацький ліс, Гайдамацька криниця, яка збереглася і донині та знаходиться при в'їзді на центральну вулицю.

На заході від села проходила вузькоколійка Вапнярка—Ямпіль, збудована як оборонна в 1932–1933 рр. та демонтована в 1990-х роках. Біля колишнього залізничного переїзду Ратуш—Клембівка височить сторожова козацька могила, на якій встановлено охоронний знак.

З північно-східної сторони села розкинулося урочище Богданка. За давніми переказами, тут на мальовничій поляні із джерелами та ставками відпочивало військо Богдана Хмельницького після військового переходу до Молдови. За переказами, Хмельницький у цьому місці встромив меч і вигукнув: «Віднині і навіки на цій землі війні не бувати!» Ці слова Богдана виявилися пророчими. Відтоді на території села і прилеглих землях бойових дій не було. Цю подію датують 1650–1652 рр.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 738 осіб, з яких 306 чоловіків та 432 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 730 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

МоваВідсоток
українська 99,45 %
російська 0,55 %

Джерела

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 31 жовтня 2021.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 5 листопада 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 5 листопада 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 5 листопада 2019.

Література
  • Качкі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.736 (Ратуш)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.