Раїфа
Раї́фа (рос. Раифа), або Мєстє́чко Раї́фа (рос. Местечко Раифа[1]) — селище в Зеленодольському районі Республіки Татарстан (Росія). Підпорядковане Раїфському сільському поселенню. Лежить за 21 км на північний схід від міста Зеленодольськ. Найближчий населений пункт — селище Садовий, розташоване за один кілометр західніше. Раїфа лежить на східному березі Раїфського озера, через яке протікає річка Сумка. Селище межує із кордонами Раїфської ділянки Волзько-Камського біосферного заповідника. Більшість населення у ньому складають росіяни (73 %) і татари (23 %)[1].
| селище Раїфа, Мєстєчко Раїфа | |
|---|---|
| рос. Раифа, Местечко Раифа | |
![]() | |
| Країна | |
| Суб'єкт Російської Федерації | Татарстан |
| Муніципальний район | Зеленодольський район |
| Поселення | Раїфське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 92228000088 |
| Код ЗКТМО: | 92628474106 |
| Основні дані | |
| Населення | 593 (2002)[1] |
| Поштові індекси | 422537 |
| Телефонний код | +7 84371 |
| Часовий пояс | +3 |
| Водойма | Раїфське озеро |
| Найближча залізнична станція | Васільєво |
| Відстань | |
| До залізничної станції: | 7 км |
Історія


| Зміни населення | |
|---|---|
| Рік | Населення |
| 1926 | 171 |
| 1949 | 350 |
| 1958 | 482 |
| 1970 | 622 |
| 1989 | 674 |
| 2002 | 593[1] |
До XVII сторіччя околиці теперішньої Раїфи населяло плем'я черемисів (марійців), представники якого облаштували на березі Раїфського озера язичницьке капище. 1630 року в цій місцині монахом Філаретом закладений православний скит, а 1662 року розпочато будівництво чоловічого Раїфського Богородицького монастиря. 1674 року цар Олексій Михайлович передав монастирю прилеглі до озера ліси, завдяки чому навколишня місцевість тривалий час залишалась незаселеною[2].
Лише на початку XX століття на Раїфській дорозі поблизу монастиря з'явився хутір, який швидко перетворився на селище. Сам монастир після Жовтневого перевороту закрили в 1918 році. За радянської доби в його будівлях розмістили училище для підлітків-правопорушників, пізніше реорганізоване в колонію[3]. 1991 року Раїфський Богородицький монастир повернули Російській православній церкві і він офіційно відновив свою роботу. Наразі він залишається найбільшим монастирем Казанської єпархії, є важливим об'єктом паломництв і туризму. Поблизу монастиря встановлений пам'ятник жертвам зіткнення між священнослужителями і чекістами, яке відбулося у червні 1918 року. В селищі розвинута туристична інфраструктура: є магазини, автостоянка, автобусна зупинка. Поза монастирськими приміщеннями продовжує роботу училище закритого типу для підлітків-правопорушників. З-поміж соціальних об'єктів слід зазначити середню школу і амбулаторію[4].
Джерела
- Местечко Раифа // Татарская энциклопедия: в 6 т. / гл. ред. М. Х. Хасанов. — Казань: Институт Татарской энциклопедии АН РТ, 2005. — Т. 4. (рос.)
- Заметки по истории заповедника [Нотатки з історії заповідника]. vkgz.ru ((рос.)). Процитовано 21 травня 2019.
- Что вместила в себя история Раифы с 1917 по 1991 годы? [Що вмістила в себе історія Раїфи з 1917 по 1991 роки?]. raifa.ru ((рос.)). Процитовано 21 травня 2019.
- О сельском поселении [Про сільське поселення]. zelenodolsk.tatarstan.ru ((рос.)). Процитовано 21 травня 2019.
