Ровинський Вікентій Павлович
Вікентій Павлович Ровинський (також Равинський, 1786–1855) — білоруський поет, вважається автором першої поеми сучасною білоруською літературною мовою — «Енеїда навиворіт»[3], що робить його внесок аналогічним до внеску у розвиток української літератури І. П. Котляревського.
| Ровинський Вікентій Павлович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
5 жовтня 1786 Духовщинський повіт, Смоленське намісництво, Російська імперія | |||
| Помер | 1855[1][2] | |||
| Поховання | Спас-Угли | |||
| Країна |
| |||
| Діяльність | драматург, поет | |||
| Мова творів | білоруська | |||
|
| ||||

Походив з дворян Духовщиньского повіту Смоленської губернії, син колезького радника, Духовщинського городничого Павла Васильовича Ровинського і Феодосії Семенівни Халютіной. Брав участь в кампаніях 1805 року 1806—1807, Вітчизняній війні 1812 року і закордонному поході російської армії. Ад'ютант генерала Д. С. Дохтурова. 1816 року вийшов у відставку в чині полковника[4]. Служив в Міністерстві фінансів. Керував удільними конторами в Пензі і Костромі.
Сім'я
Був одружений з Параскою Яківною Римською-Корсаковою, батько десяти дітей. Старший брат, Олександр Павлович (1778—1838) — полковник і учасник наполеонівських воєн, московський поліцмейстер (1815—1830).
Примітки
- NUKAT — 2002.
- MAK
- Йосип Кобів. Вергілій і його епічна поема (1972)
- Всеросійське генеалогічне древо. Архів оригіналу за 11 вересня 2011. Процитовано 15 серпня 2016.