Родригес (острів)
Острів Родригес — найсхідніший із островів в архіпелазі Маскаренських островів, що в Індійському океані. Острів належить Республіці Маврикій. Розташований за 560 км на схід від головного острова країни, оточений кораловими рифами.
| Родригес | |||
|---|---|---|---|
|
англ. Rodrigues Island | |||
| |||
 | |||
| Адм. центр | Порт-Матюрен | ||
| Країна | Маврикій | ||
| Населення | |||
| - повне | 41 669 осіб | ||
| - густота | 385,82 осіб/км² (2014) | ||
| Площа | |||
| - повна | 104 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 398 м (гора Лимон) | ||
| Часовий пояс | UTC+4 | ||
| Дата заснування | 12 березня 1968 | ||
| Президент | Аніруд Джагнот | ||
| Вебсайт | gov.mu/portal/sites/rra_portal/index.htm | ||
| - код ISO 3166-2 | MU-RO | ||
| - тел. код | 230 | ||
| - домен | .mu | ||
 | |||
| |||
| |||
Рельєф
Острів простягнувся із заходу на схід майже на 18 км, з півночі на південь приблизно на 8,5 км[1]. Острів являє собою базальтову брилу, застиглий шматок лави що підноситься над океаном. Більшу частину Родригеса займає плато, порізане глибокими лощинами і ярами, невисокими горами. На сході і півдні плато різко обривається. Лише вузька піщана смужка узбережжя відділяє його скелясті стіни від хвиль океану. На заході і північному заході схили плато урвисті, між схилами і океаном тут лежить ширша, ніж на сході й півдні, низовина. Незважаючи на складний гористий рельєф острова, перепад висот на ньому невеликий. Найбільші вершини: Лимон (396 м), Малартік (393 м), Любен (381 м), Катр-Вант (381 м)[1].
Адміністративний поділ
Родригес поділяється на 14 муніципалітетів, або зон:
| Zone Nr. | Муніципалітет | Населення Перепис населення 2000 р. |
|---|---|---|
| Зона 5 | Порт-Матюрен | 5 929 |
| Зона 8 | Латаньє-Мон Любін | 3 806 |
| Зона 9 | Петі Габріель | 3 658 |
| Зона 12 | Рівьє Кокос | 2 893 |
| Зона 10 | Манг-Кватре Вентс | 2 870 |
| Зона 11 | Плейн Кораль-Ла Фуш Кораль | 2 832 |
| Зона 13 | Порт Сюд-Ест | 2 717 |
| Зона 4 | Ойстер Бей | 2 594 |
| Зона 7 | Роше Бон Дью-Трефле | 2 059 |
| Зона 14 | Коромандель-Грав'єрс | 1 944 |
| Зона 1 | Пімент-Байє Топаз | 1 445 |
| Зона 2 | Ла Фермі | 1 112 |
| Зона 3 | Байє Мальшаш | 1 076 |
| Зона 6 | Гранд Байє-Монтань Гоявз | 844 |
| Родригес | 35 779 |
Для статистичних цілей зони поділяють на 182 підзони (локалі), у кожній зоні від 6 (Ла-Фермі) до 22 (столиця Порт-Матюрен) локалей[2].
Історія
На арабських картах IX сторіччя острів нанесений під назвою Діна Моразе[3]. У 1528 році острів був відкритий португальським мореплавцем Діогу Родрігеш. У 1691–1693 роках островом володіли голландці, до 1810 року — французи, пізніше — англійці[3]. У 1968 році переданий до складу проголошеної незалежної держави — Республіка Маврикій. У 2003 році острів Родригес отримав права автономії, має власну раду та представлений у парламенті Маврикію.
Населення
Місцеве населення складається майже виключно з креолів (98 %) — нащадків рабів африканського та малагасійського походження. Також на острові мешкають невеликі групи індійців, китайців та французів. Із 1970-х років населення подвоїлось.
На острові панує креольська мова на базі французької, що теж вельми поширена у вжитку. Переважна кількість віруючих — католики.
Економіка
Основа економіки острова — ремісництво, сільське господарство, рибальство і туризм.
Див. також
Примітки
- (рос.) Большов И. Г. Маврикий. — М.: «Мысль», 1986. — 110 с.
- Офіційні дані з урядового порталу Маврикію.
- (рос.) Маврикий. Затерянный в Индийском океане. Золотой глобус № 87, De Agostini, 2011.