Родріго Каро

Родріго Каро (ісп. Rodrigo Caro; нар. 1573 — пом. 10 серпня 1647) — іспанський поет, історик, правознавець, священик Золотої доби Іспанії[1].

Родріго Каро
ісп. Rodrigo Caro
Портрет Родріґо Каро, робота Франсіско Пачеко Портрет Родріґо Каро, робота Франсіско Пачеко
Народився	1573 Утрера, Іспанія
Помер	1647 Севілья, Іспанія
Країна	Іспанія
Національність	іспанець
Діяльність	історик, письменник, католицький священник, поет, адвокат
Alma mater	University of Osuna^d і Севільський університет
Галузь	правознавство, археологія
Посада	Історик, письменник, католицький священик, поет і адвокат
Родріго Каро у Вікісховищі

Біографія

Родріго Каро отримав освіту в Університеті Осуна.

Згодом став католицьким священиком і займав різні церковні посади[2]. Найвище церковне звання — Генеральний вікарій архієпископа Севільського[3].

Автор творів:

• Santuario de Nuestra señora de consolacion у Antiguedad de la villa de Urtera — Осуна, 1622;
• Flavi Luci Dextri historiae quae extant fragmenta — Севілья, 1634;
• доповнення до Memorial historico Мадридської історичної академії — 1851.

Родріґо Каро автор історичної поеми «Ода руїнам Італіки», також складав сонети, був перекладачем класичних творів.

Література

• Поэзия испанского Возрождения. — М., 1990. — С. 414—416.

Примітки

1. Платформа відкритих даних.
2. Европейская поэзия XVII века. — М.: Художественная литература, 1977 (рос.).
3. Каро, Родриго // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Посилання

Родріго Каро // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)