Рожанковський Маркел Лонгинович
Маркел Лонгинович Рожанкóвський (10 січня 1871, м. Броди, Бродівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 15 червня 1954, м. Калуш, Калуський район, Станіславська область, УРСР, СРСР) — український лікар-офіцер флоту Австро-Угорщини, морський старший штабний лікар 1-го класу (полковник).
| Маркел Рожанковський | |
|---|---|
| Морський старший штабний лікар 1-го класу (полковник) | |
![]() | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
10 січня 1871
м. Броди, Бродівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Львівська область |
| Смерть |
15 червня 1954 (83 роки) м. Калуш, Калуський район, Станіславська область |
| Військова служба | |
| Приналежність |
|
| Рід військ | Військово-морські сили Австро-Угорщини |
| Війни / битви | Перша світова війна |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 10 січня 1871 у місті Броди на Львівщині. Батько — д-р Лонгин Рожанковський, мати — Осипа (1841—1929, донька о. Осипа Шухевича).
Закінчив Золочівську гімназію. Закінчив Краківський університет у 1895 р.
Разом з однокурсником Володимиром Вербенцем за прикладом відомого в Галичині морського лікаря і письменника д-ра Ярослава Окуневського обрав медичну службу у флоті Австро-Угорщини. Пройшов шлях від корветного лікаря (лейтенанта) до морського старшого штабного лікаря 1-го класу (полковника). Побував у багатьох морях і країнах. Два роки ніс службу на крейсері «Кайзерін Елізабет» у районі бойових дій російсько-японської війни 1904—1905 р.р. Наполегливо працював над підвищенням свого фахового рівня й очолював важливі структурні підрозділи санітарної служби флоту. В 1918 році в Одесі надавав допомогу у формуванні служби охорони здоров'я флоту новоствореної Української Держави. Удостоєний багатьох орденів і медалей Австро-Угорщини, а кайзер Німецької імперії Вільгельм ІІ за лікарські заслуги особисто нагородив його «Залізним Хрестом» 2-го класу.
За часів ЗУНР очолював санітарну службу і лікарню Калуського повіту.
За Польщі — лікар у Калуші, продовжував працювати під час Другої світової війни та після неї аж до смерті в 1954 р.
Сім'я
Одружився в 1906 р. з Амалією (1878—1926) — донькою хотінського пароха Гната Рожанського. Проживали в м. Пула (сучасна Хорватія), тут народилися доньки Марія, Меланія і Дарія та син Ярослав. Після розпаду Австро-Угорщини переїхали до Калуша.
