Розлад особистості
Розлад особистості — збірний термін для групи психіатричних діагнозів, — ряд клінічно значущих станів та поведінкових типів, які мають тенденцію до стійкості і є виразом характеристик властивого індивідууму стилю життя та способу ставлення до себе та інших. Деякі з цих станів і типів поведінки з'являються досить рано у процесі індивідуального розвитку як результат впливу конституціональних факторів і соціального досвіду, у той час як інші набуваються пізніше[2].
| Розлад особистості | |
|---|---|
| Спеціальність | психіатрія і психологія |
| Ведення | психотерапія |
| Препарати | кветіапін[1], арипіпразол[1] і рисперидон[1] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 6D10 |
| МКХ-10 | F60 |
| DiseasesDB | 9889 |
| MedlinePlus | 000939 |
| eMedicine | /294307 |
| MeSH | D010554 |
| SNOMED CT | 33449004 |
| | |
Розлад особистості — порушення характерологічної конституції та поведінкових тенденцій особистості, яке охоплює зазвичай декілька психологічних сфер та майже завжди супроводжується особистісною і соціальною дезінтеграцією. У радянські часи для цього використовувався термін психопатія. Хоча Україна і визнає класифікацію МКХ-10, термін психопатія і досі використовується.
У радянські часи під психопатіями розумілися або хвороби унаслідок органічних уражень організму — травм головного мозку, інфекції, інтоксикації тощо, або зумовлені вродженою неповноцінністю нервової системи, викликаної факторами спадковості, шкідливими впливами на плід, пологовою травмою тощо[3]
Див. також
Примітки
- Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- F6 Расстройства личности и поведения в зрелом возрасте.
- Психопатии // Психология. Словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. — М., 1990. — С. 322—323.