Російський ведмідь

Російський ведмідь (англ. Russian Bear) — уособлення Росії, «атрибут російської держави й субститут її верховного правителя»[1].

Російський ведмідь
 Російський ведмідь у Вікісховищі

Зустрічається на перших географічних картах Російської держави. На «Морській карті», складеній і з позначкою-коментарем шведського священика Олауса Магнуса (Olaus Magnus; 1490—1557) в 1539 році, ведмідь — маркер Російської держави[1].

Ведмідь як символ Росії

Однак особливе ставлення до ведмедя предків, збереження пережитків тотемізму, зображення ведмедя на гербах, збереження в казках, прикмети не були головною причиною становлення образу ведмедя як символу Росії. Велику роль, на думку дослідників (наприклад, Д. Г. Хрустальова), в цьому зіграв Захід.

Вважається, що першими творами іноземця, в яких присутні записи про ведмедя в Росії, стали «Записки про московитські справи» барона Сигізмунда Герберштейна (1486—1566). Записи про зиму 1526 року тут, можливо, перебільшені, але мають реальні підстави. Він пише:

«... ведмеді, підбурювані голодом, залишали ліси, бігали всюди по сусідніх селах і вривалися в будинки; при баченні їх натовп поселян тікав від їх нападу і через холод гинув поза оселею, жалюгідною смертю».

В результаті поява ведмедів взимку в селах (містах) стало сприйматися як подія регулярна і цілком притаманна для Росії в цілому. Поняття «Muscovy Bear» (Московитський Ведмідь) існувало і у XVIII столітті, коли Московії вже не існувало. Muscovy Bear — це своєрідний бренд в Англії кінця XVII — початку XVIII ст. За твердженням Д. Хрустальова:

«Демонструючи на ярмарку кровожерливе кошлате чудовисько, глядачеві стверджували, що це справжній — «московитський» — ведмідь. В Англії це перетворилося в стійку традицію, яка у XVIII фіксується в пресі як рекламний слоган».

Олаус Магнус в трактаті «Історія північних народів» («Historia de Gentibus Septentrionalibus») вставляє сюжет про ведмежих поводирів, пов'язаних з російськими та литвинами:

«росіяни й литовці, хоробрі та войовничі народи, найближчі сусіди шведів і готів на Сході, знаходять особливе задоволення, маючи диких звірів, яких приручають так, що вони сліпо коряться їх найменшому знаку».

Галерея
  • Обкладинка американського журналу Puck (20 січня 1904)
  • «Европейская гонка». 1737 г.
  • Неизвестный гравер (изд. Уильям Холланд). Безумный Павел. 1801 г. Раскарашенный офорт. Библиотека Брауновского университета
  • Чарльз Уильямс. Северных медведей учат танцевать. 1801 г. Раскрашенный офорт.
  • Чарльз Уильямс. Взаимные почести в Тильзите, или обезьяна, медведь и орёл. 1807 г. Раскрашенный офорт
  • Исаак Круншенк. Медведь становится посредником. 1803 г. Раскрашенный офорт.
  • Джеймс Гиллрей. Союзные державы разувают Эгалите. 1799 г. Раскрашенный офорт.

Див. також

Література
  • Россомахин А. А., Хрусталёв Д. Г. Русская Медведица, или Политика и похабство (С приложением каталога английских карикатур XVIII века, представляющих Россию в образе Медведя). — СПб.: Красный матрос, 2007. — ISBN 5-7187-0719-1.
  • Олег Рябов, Анджей де Лазари.  Миша и Медведь: «Медвежья» метафора России в дискурсе грузино-российского конфликта // Европа. — 2008. — № 4.
  • Россомахин А., Хрусталёв Д.  Россия как Медведь: Истоки визуализации (XVI-XVIII века) // Границы : Альманах Центра этнических и национальных исследований ИвГУ. — Иваново: ИвГУ, 2008. — Вып. 2: Визуализация нации. — С. 123—161. — ISSN 978-5-7807-0743-1.
  • Россомахин А. А., Хрусталёв Д. Г.  Россия как Медведь // Новое литературное обозрение. — 2008. — № 1 (57).
  • Рябов О. В.  Охота на медведя: О роли символов в политической борьбе // Неприкосновенный запас. — 2009. — № 1. — С. 195—211.
  • Хрусталёв Д., Россомахин А.  Польская диета русского медведя. — Санкт-Петербург: Красный матрос, 2009. — 112 с. — ISBN 5-7187-0874-6.
  • Россомахин А., Хрусталёв Д.  Вызов императора Павла, или первый миф XIX столетия. — СПб: Издательство Европейского университета, 2011. — 256 с. — (Художественные мифы девятнадцатого столетия: Выпуск 1). — ISBN 978-5-94380-110-5.
  • Хрусталёв Д.  Происхождение «русского медведя» // Новое литературное обозрение. — 2011. — № 1.
  • «Русский медведь»: История, семиотика, политика / Под ред. О. В. Рябова и А. де Лазари. — М.: Новое литературное обозрение, 2012. — 368 с. — ISBN 978-5-86793-985-4.
  • Успенский В. М.  Типология изображений «русских медведей» в европейской карикатуре XVIII - первой трети XIX века // «Русский медведь»: История, семиотика, политика/ Под ред. О. В. Рябова и А. де Лазари. — М.: Новое литературное обозрение, 2012. — 368 с. — ISBN 978-5-86793-985-4.
  • Andrzej de Lazari, Oleg Riabov.  Миша и медведь: «Медвежья» метафора России в актуальном политическом и публицистическом дискурсе // Studii de Slavistică. — Iaşi: Editura Universitatii «Alexandru Ioan Cuza», 2008. — № XIII. — С. 19—35.
  • Oleg Riabov, Andrzej de Lazari.  Misha and the Bear: The Bear Metaphor for Russia in Representations of the “Five-Day War” // Russian Politics and Law. — 2009. — Vol. 47, № 5. — P. 26—39. — DOI:10.2753/RUP1061-1940470502.
  • Andrzej de Lazari, Oleg Riabow, Magdalena Zakowska.  Europa i Niedzwiedz. — Warszawa: Centrum Polsko-Rosyjskiego Dialogu i Porozumienia, 2013. — 320 с. — ISBN 8393519225.

Примітки
  1. Khrustalev, Denis. Происхождение "русского медведя" (англ.). Процитовано 20 червня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.