Руська Кучава

Ру́ська Куча́ва — село в Україні, в Закарпатській області, Мукачівському районі.

село Руська Кучава
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Мукачівський район
Громада Великолучківська громада
Код КАТОТТГ UA21040010130012340
Основні дані
Населення 89
Площа 0,368 км²
Густота населення 241,85 осіб/км²
Поштовий індекс 89633
Телефонний код +380 3131
Географічні дані
Географічні координати 48°33′05″ пн. ш. 22°34′42″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 183 м
Місцева влада
Адреса ради 89633, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с.Кальник, вул.Шевченка,2
Карта
Руська Кучава
Руська Кучава
Мапа

 Руська Кучава у Вікісховищі

У 1800-х роках Елек Феньєш писав про поселення:

“Кучава, село з 160 греко-католиками, 5 жидів. Виноградники. Поміщик граф Шенборн.

.

Лемківська церква в Руській Кучаві

Колись це була чудова лемківська церква з усіма ознаками лемківського стилю – високою вежею з бароковим завершенням над бабинцем, шатровими дахами над навою та вівтарем. Дотепер збереглася гарна галерея з різьбленими стовпчиками, що обходить з трьох сторін бабинець і наву (це характерна ознака закарпатських лемківських церков).

У 1778 р. в селі була дерев’яна церква.

Теперішню церкву збудували в селі Руське в XVIII ст. (хоч переказують, що в Руське церкву теж звідкись привезли) і перевезли в Руську Кучаву в першій половині XIX ст. Можливо, саме тоді шатрові лемківські верхи закрили двосхилим дахом, і тепер тільки всередині нави та вівтаря видно шатрові стелі з заломами.

Пізніше сильна буря знесла барокову вер -хівку, яку більше не відновлювали, а вкрили вежу бляшаним чотирикутним наметом. У 1986 р. церкву оббито бляхою.

Нині споруда виглядає невтішно – повипадали різьблені стовпчики ґанку, дах над вівтарем підперто стовпами, колоди зрубу дуже попсуті часом і шкідниками. Якщо церква занепаде, то картина лемківського будівництва Закарпаття, і так дуже бідна, збідніє ще більше, а ми втратимо ще один дерев’яний шедевр.

Дерев’яна дзвіниця є типовою для сіл Мукачівщини – чотирикутна каркасна конструкція з дуба, вкрита чотирисхилим наметом. Два більші дзвони виготовила фірма “Акорд” у 1931 р. замість реквізованих у Першу світову війну. Очевидно, тоді ж для дзвонів зроблено дзвіницю. Найменший дзвін – стародавній, з написом “DOMINE VOX MEA INAURIBUS TUIS”

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 106 осіб, з яких 42 чоловіки та 64 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 89 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.