Рут Маєр
Рут Маєр (нім. Ruth Maier; 10 листопада 1920, Відень, Австрія — 1 грудня 1942, Аушвіц, Верхня Сілезія, Польща) — австрійка єврейського походження, яка вела щоденники про життя під час Голокосту в Австрії та Норвегії. У 1942 році була заарештована і депортована в Аушвіц, де загинула в газовій камері. Її нотатки були опубліковані в 2007 році. Маєр називали «норвезькою Анною Франк»[6][7][8].
| Рут Маєр | |
|---|---|
| Народилася |
10 листопада 1920[1] Відень, Перша Австрійська Республіка[1][2] |
| Померла |
1 грудня 1942[1] (22 роки) Аушвіц, Bielitzd, Провінція Верхня Сілезія, Німеччина, Німецький рейх[3] |
| Країна |
|
| Місце проживання | Осло[4] |
| Діяльність | письменниця |
| Знання мов | німецька[5] |
| Magnum opus | щоденник[2] |
Біографія
Рут Маєр народилася в 1920 році у Відні в єврейській родині. Її батько, Людвіг Маєр, мав докторський ступінь з філософії та займав керівну посаду в австрійській поштовій і телеграфної службі. Він помер в 1933 році від бешихи. Тоді ж Рут почала вести свій щоденник. Впродовж наступних восьми років вона написала 1100 сторінок щоденника і 300 листів[8]. Дівчина описувала як своє особисте повсякденне життя, так і загалом становище євреїв в Австрії[9].

Проживання в Норвегії
З початком Голокосту молодшій сестрі Рут Юдіт вдалося втекти до Великої Британії. Туди ж вирушили мама і бабуся Рут, проте сама дівчина відмовилася їхати з ними з побоюваннями, що не зможе знайти там роботу[8]. Завдяки зв'язкам батька, Рут змогла знайти притулок в Норвегії, куди вона прибула потягом 30 січня 1939 року. Деякий час проживала в норвезькій сім'ї. У Норвегії дівчина закінчила навчання і подружилася з майбутньою поетесою Гунвор Гофмо. Вона була також однією з моделей для створення статуї авторства Ґустава Віґеланна. Маєр вивчила норвезьку мову, займалася написанням щоденника, поезією і живописом[9]. Після встановлення в 1940 році в Норвегії нацистського режиму, Рут вважала помилкою рішення переїхати до цієї країни, рятуючись від переслідувань.
Спадщина
Після загибелі Маєр її подруга Гунвор Гофмо зберегла її щоденники, але їй не вдалося їх опублікувати. Після смерті поетеси в 1995 році нотатки потрапили в руки поета, письменника і перекладача Яна Эріка Волла. Він високо оцінив записи Маєр і порівняв їх з роботами Сьюзен Зонтаґ і Ганни Арендт[10]. Волл редагував щоденники впродовж 10 років. Нарешті, в 2007 році вони були опубліковані й згодом перекладені кількома мовами, в тому числі англійською та російською.
У 2012 році прем'єр-міністр Норвегії Єнс Столтенберг у Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту приніс офіційні вибачення за роль країни в депортації євреїв. У своїй промові він згадав історію Рут Маєр[11].
У 2014 році щоденники Маєр були внесені в програму ЮНЕСКО «Пам'ять світу»[9].
У 2019 році в Нью-Йорку було відкрито виставку, присвячену пам'яті Рут Маєр.
Див. також
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #136635598 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- https://www.nli.org.il/en/books/NNL_ALEPH002671959/NLI
- https://snl.no/Ruth_Maier
- Stolperstein dedicated to Ruth Maier
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- The diary of 'Norway's Anne Frank'. 5 березня 2009. Процитовано 5 березня 2009.
- Kluge, Lars (13 жовтня 2007). Norges Anne Frank (норв.). Oslo: Aftenposten. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 20 січня 2008.
- С., Бакулина (18 липня 2011). Дневник Рут. jewish.ru. Процитовано 5 березня 2019.
- United Nations Opens Holocaust Exhibition on Story of Ruth Maier. ООН (англ.). 24 січня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
- Haagensen, Nils-Øivind (18 жовтня 2007). En pike utenom det vanlige (норв.). Oslo: Klassekampen. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 20 січня 2008.
- Speech on the International Holocaust Rememberance Day.
Література
- Волл Я. Э. Дневники Рут Майер. Еврейка-беженка в Норвегии. — Мосты культуры, 2010. — 400 с. — ISBN 978-5-93273-322-5.