Рушниця Нока
Рушниця Нока - семиствольна гладкоствольна зброя з кременевим замком, яку використовували в ВМС Великої Британії на перших етапах наполеонівських воєн. Цю органну гармату використовували для абордажного бою, але її використовували рідко через потужну віддачу.
| Рушниця Нока | |
|---|---|
 Органна гармата Нокла в музеї Чарльстона 1779-1780 | |
| Тип | Органна гармата |
| Походження |
 Велика Британія[1] |
| Історія використання | |
| На озброєнні | Королівський флот 1782—1804[1] |
| Оператори | Об'єднане Королівство[1] |
| Війни | Наполеонівські війни[1] |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Джеймс Вілсон |
| Розроблено | 1779[1] |
| Характеристики | |
| Довжина ствола | 510 мм[1] |
|
| |
| Калібр | .46 inches (12 mm)[1] |
| Стволи | 7 |
| Дія | кременевий замок, кілька стволів[1] |
| Темп вогню | Сім пострілів за раз, швидкість перезарядки залежить від підготовки стрільця[1] |
| Дульна швидкість | різна |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | різна |
| Система живлення | Дульнозарядне[1] |
Через свій химерний вигляд та функціонування її використали в сучасних художніх творах, зокрема в фільмі «Аламо» і в серії романів про Ричарда Шарпа.[1]
Історія та конструкція
Зброю винайшов британський інженер Джеймс Вілсон в 1779, а названа була на честь Генрі Нока, лондонського виробника зброї з яким було підписано контракт на виробництво зброї. Її розробили для стрільби з такелажу бойових кораблів Королівських ВМС в разі абордажу ворожих кораблів. Теоретично, одночасний постріл з семи стволів має сильний вражаючий ефект на щільний натовп людей.[1]
Органна гармата мала сім стволів зварених разом, з невеликими отворами просвердленими від центрального ствола до шести інших стволів навколо. Центральний ствол вкручували в порожній патрубок, який створював камору і був поєднаний з каналом.
Гармата мала звичайний кременевий замок, де запалювальний порох підпалював основний заряд через невеликий канал. Коли вогонь доходив до центральної камори, всі сім зарядів підпалювалися одночасно, що давало більш-менш одночасний постріл.[1]
Перші моделі мали нарізні стволи, але це ускладнювало заряджання, тому всі наступні моделі випускалися з гладкими стволами.
Використання
На початку наполеонівських воєн, Королівські ВМС замовили 500 гармат Нока. Проте, спроби використання в бою виявили конструктивні недоліки. Віддача всіх семи стволів була дуже високою і інколи зброя калічила стрільців, крім того зброю важко було контролювати. До того ж офіцери намагалися не використовувати гармати в бою через острах підпалення такелажу та вітрил іскрами від пострілу.[1]
Було розроблено меншу, легшу версію. Зменшилася відстань стрільби, але віддача була дуже потужною для матросів. Кілька моделей, які придбали для Королівських ВМС, були списані зі служби в 1804.
Зразки, які збереглися, можна побачити в експозиції музею Йорк-Кастл, на виставці Голлівудська зброя в Національному музеї вогнепальної зброї, в Королівському музеї зброї в музеї Чарльстона.[1]
Популярна культура
Увагу до гармати Нока звернули в 1960 році в фільмі Аламо, де її використовував актор Річард Відмарк, який грав Джима Боуї. Гармата з фільму зараз зберігається в Національному музеї зброї.[1] Гармату Нока можна побачити в фільмі Володар морів (2003), та фантастичних фільмах Джона Гекс (2010) і Президент Лінкольн: Мисливець на вампірів (2012).
В історичних романах Бернарда Корнвела про британського солдата Річарда Шарпа та в телесеріалі Шарп, гармату Нока використовував персонаж Патрік Гарпер.[2]
В відео грі Gun, головний антагоніст, Томас Магрудер, використовує гармату Нока для боротьби з останнім босом гри. Пізніше гармата доступна гравцю після закінчення гри.
В одній з серій передачі American Guns було побудовано сучасну версію такої гармати.
Примітки
- Matthew Sharpe «Nock's Volley Gun: A Fearful Discharge» American Rifleman December 2012 pp.50-53
- Weapons — Harper's Nock Volley Gun — The Sharpe Appreciation Society. Southessex.co.uk. 26 жовтня 2002. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 23 жовтня 2009.