Рюкюські мови
Рюкюські мови, або Рюкюська мова (рюк. ウチナーグチ, утіна: ґуті; яп. 琉球語, りゅうきゅうご, рюкю-ґо) — мови, якими розмовляють корінні мешканці островів Амамі та Рюкю. Належать до японо-рюкюської групи мов. Рідна мова для багатьох рюкюсців. Стандартом рюкюської мови вважється діалект Окінави.
| Рюкюська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Японія (Окінава, Каґосіма) |
| Регіон | Східна Азія |
| Носії | 1 000 000 |
| Класифікація |
Азійські мови Японсько-рюкюська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Державна | немає статусу |
| Офіційна | немає статусу |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | ryu |
| ISO 639-3 | ryu |
| SIL | JPN |
Історія
Рюкюська мова є спадкоємцем мови пост-дзьомонівської популяції Рюкюських островів. Писемні пам'ятки VII століття дозволяють стверджувати, що на той час рюкюська сильно відрізнялася від японської[1]. Сучасні дослідження свідчать, що лексика мова рюкюсців дуже подібна з лексикою стародавньої японської мови.
Нижче наведена порівняльна таблиця рюкюської мови (окінавський діалект) з стандартною японською[ком 1]:
| Слова | Японська | Рюкюська |
|---|---|---|
| Дощ | Аме | Амі |
| Човен | Фуне | Фуні |
| Душа | Кокоро | Кукуру |
| Ніч | Йору | Юру |
| Брат | Кьодай | Тьо:де: |
| Повертатися | Каеру | Ке:юн |
| Синій | Аої | О:сан |
Більшість науковців, переважно японських, визначає рюкюську мову як діалект японської мови, називаючи першу південноострівним (яп. 南島方言, なんとうほうげん) або рюкюським діалектом (яп. 琉球方言, りゅうきゅうほうげん).
Діалекти

Рюкюська мова поділяється на 6 основних груп, які називають мовами, діалектами, наріччями або говорами[2]:
Північна група
- Діалект Амамі
- Поширений на островах Амамі. Стадартом для діалекту вважається говірка мешканців міста Амамі. Кількість мовців — 130 000 чоловік.
- Діалект Окінави
- Поширений в центрі та півдні острова Окінава. Стадартом для діалекту вважається говірка мешканців міста Наха. Кількість мовців — 900 000 чоловік.
- Діалект Куніґамі
- Поширений на півночі острова Окінава. Стадартом для діалекту вважається говірка мешканців села Куніґамі. Кількість мовців невідома.
Південна група
- Діалект Міяко
- Поширений на островах Міяко. Стадартом для діалекту вважається говірка мешканців міста Міякодзіма. Кількість мовців — 55 783 чоловіки.
- Діалект Яеяма
- Поширений на островах Яеяма. Стадартом для діалекту вважається говірка мешканців острова Ісіґакі. Кількість мовців — 44 650 чоловік.
- Діалект Йонаґуні
- Поширений на островах Яеяма. Стадартом для діалекту вважається говірка мешканців острова Йонаґуні. Кількість мовців — 1 8000 чоловік.
Нижче наведена порівняльна таблиця діалектів рюкюської мови з стандартною японською:
| Мови | Дякую | Ласкаво просимо |
|---|---|---|
| Японська | Аріґато: | Йо:косо |
| Амамі | Аріґатесама рьо:та | Імо:рі: |
| Куніґамі | Міхедіро | Уґаміябура |
| Окінава | Ніфе:де:біру | Менсо:ре: |
| Міяко | Тандіґа:танді | Нмя:чі |
| Яеяма | Мі:фаїю: | О:ріто:рі |
| Йонаґуні | Фуґараса | Варі |
Система письма
Хоча рюкюська мова має відмінну від японської мови фонетику, вона не має власної абетки. У середньовіччі рюкюсці вели записи китайськими ієрогліфами, а з XIX століття, після входження королівства Рюкю до складу Японської імперії, перейшли на японську систему письма.
Див. також
Примітки
- Коментарі
- Знак ": " означає подовження голосної.
- Виноски
- Japan Focus: Language Loss and Revitalization in the Ryukyu Islands. Архів оригіналу за 9 січня 2009. Процитовано 9 серпня 2008.
- 言語学大辞典セレクション:日本列島の言語 (Selection from the Encyclopædia of Linguistics: The Languages of the Japanese Archipelago). «琉球列島の言語» (The Languages of the Ryukyu Islands). 三省堂 1997
Посилання
- Утіна аґуті (яп.)
- Фонетична база даних рюкюської мови (яп.)
- Інститут окінавознавства (яп.)
- Класифікація рюкюської на сайті Ethnologue.com (англ.)
- «Рюкюські мови - вивчати не можна втратити»