Рябий Віталій Вікторович

Віта́лій Ві́кторович Ряби́й (2 травня 1989(19890502) — 7 вересня 2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Рябий Віталій Вікторович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 2 травня 1989(1989-05-02)
Чернігів
Смерть 7 вересня 2014(2014-09-07) (25 років)
(помер від поранень)
Поховання
Чернігів : 
Псевдо «Бобер»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Танкові війська
Формування
 1 ОТБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

Напівсирота, родичів в Чернігові немає. Закінчив комерційний технікум. Від кінця 2000-х був у лавах чернігівського націоналістичного руху.

В часі війни — доброволець, військовослужбовець 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, заступник командира бойової машини, псевдо «Бобер». Перебував в зоні бойових дій більше трьох місяців.

Віталій з товаришем в БТРі прикривали відхід основної тактичної групи під Луганськом біля мосту через Сіверський Донець. Зазнали поранень в бою з російською розвід-диверсійною групою, яку вони змогли знешкодити. Віталій втратив багато крові, з прибуттям підмоги його доправили до лікарні в місті Щастя. Переніс складну складну операцію, але вдень його стан погіршився й він помер. У БТРі помер й виводок кошенят, яких бійці підібрали в зруйнованому приміщенні і доглядали.

Похований в Чернігові на кладовищі «Яцево».

Могила Віталія Рябого. Кладовище Яцево. Жовтень 2018

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом За мужність III ступеня (посмертно)[1]
  • 30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні»[2].

Примітки
  1. Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. На сесії обласної ради вшанували пам'ять Анатолія Мельника та земляків, які удостоєні Почесної відзнаки «За мужність і вірність Україні» (посмертно)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.