СМЗ С-3Д
СМЗ С-3Д «Жабка» — двомісний чотириколісний задньопривідний мікроавтомобіль з кузовом типу 2 дверний купе. Вироблявся на Серпуховському автомобілебудівному заводі з 1970 по 1997 рік.
| СМЗ С-3Д | |
|---|---|
![]() | |
| Виробник | СеАЗ |
| Також називається | Жабка |
| Роки виробництва |
СМЗ, СРСР: 1970—1991 СеАЗ, Росія: 1991—1997 ЗАЗ-968М: 1980—1994 |
| Місце виробництва |
Серпухов, |
| Попередник(и) | СМЗ С-3А |
| Наступник(и) | СЕАЗ «Ока» |
| Клас | Мікроавтомобіль |
| Стиль кузова | 2-дверний купе |
| Компонування | RR |
| Двигун(и) |
карбюраторні: Іж Планета-2 Іж Планета-3 |
| Коробка передач | 4-швидкісна механічна |
| Колісна база | 1700 мм |
| Довжина | 2825 мм |
| Ширина | 1380 мм |
| Висота | 1300 мм |
| Кліренс | 170—180 мм |
| Передня колія | 1114 мм |
| Задня колія | 1114 мм |
| Вага | 498 кг |
| Найвища швидкість | 55 км/год |
| Місткість бака | 18 л |
Історія
Початкові плани мали на увазі створення легкого універсального транспортного засобу підвищеної прохідності для сільської місцевості з кузовом типу "пікап" на базі розташованого спереду силового агрегату «Запорожця» ЗАЗ-965. Відповідно до цього завданням дизайнерами Сектора колісного транспорту Спеціального художньо-конструкторського бюро (СХКБ) при Мосовнаргоспі Еріком Сабо і Едуардом Молчановим був створений проект зовнішнього вигляду утилітарного всюдихода зі спрощеним кузовом оригінальної форми, яка враховувала також обмежені технологічні можливості підприємства-виготовлювача.
В ході наступної реорганізації системи раднаргоспів проект сільського позашляховика виявився «похований», однак дизайнерські напрацювання по ньому, передані на СМЗ, виявилися затребувані і були покладені заводськими художниками-конструкторами в основу зовнішнього вигляду майбутньої мотоколяски, що розроблялася за участю фахівців НАМІ.
Безпосередню підготовку до виробництва почали в 1967 році. Для Серпуховського заводу ця модель повинна була стати проривною - перехід від відкритого каркасно-панельного кузова з просторовим каркасом з труб і обшивкою з листового металу, обробленого на згинальних і зіговочних машинах, дуже дорогого і нетехнологічного в масовому виробництві, до звареного на механізованій потокової лінії з штампованих деталей суцільнометалевого несучого повинен був не тільки набагато підвищити комфортабельність, а й забезпечити значне збільшення масштабів випуску.
Виробництво С3Д почалося в липні 1970 року, а останні 300 примірників покинули СеАЗ восени 1997 року. Всього було випущено 223 051 екземпляр мотоколяски.
Двигуни
- 0,346 л Іж-Планета-2 12 к.с. при 3600 об/хв 25 Нм
- 0,346 л Іж-Планета-3 14 к.с. при 4000 об/хв 25 Нм
Модифікації мікроавтомобілів СеАЗ


СМЗ С3Д.jpg.webp)
