Савіно Белліні

Савіно Белліні (італ. Savino Bellini, 1 грудня 1913, Портомаджоре — 6 листопада 1974, Портомаджоре) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Савіно Белліні
Савіно Белліні
Особисті дані
Народження	1 грудня 1913
	Портомаджоре, Італія
Смерть	6 листопада 1974 (60 років)
	Портомаджоре
Зріст	168 см
Вага	65 кг
Громадянство	Італія  Королівство Італія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
?-1931	«Портуенсе»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи) 1931–1934 «Портуенсе» ? (?) 1934–1936 СПАЛ 56 (25) 1936–1937 «Новара» 21 (6) 1937–1944 «Ювентус» 105 (28) 1943–1944 «Мілан» 0 (0) 1944–1945 «Варезе»  ? (?) 1945–1946 «Інтернаціонале» 7 (1) 1946–1948 СПАЛ 31 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1955–1956 «Фаенца»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Ювентус».

Дворазовий володар Кубка Італії.

Ігрова кар'єра

Народився 1 грудня 1913 року в місті Портомаджоре. Вихованець футбольної школи клубу «Портуенсе». У дорослому футболі дебютував 1931 року виступами за команду «Портуенсе», в якій провів три сезони.

Згодом з 1934 по 1937 рік грав у складі команд СПАЛ та «Новара».

В 1937 році приєднався до команди «Ювентус». Відіграв за «стару сеньйору» наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Найбільш вдалим для нападника став перший сезон у новій команді, коли він був твердим гравцем основи. Цього ж сезону він виграв титул володаря Кубка Італії. У тому розіграші Белліні зіграв 5 матчів і забив 2 голи[1]. Обидва голи забив у першому фінальному матчі проти земляків з «Торіно», коли його команда перемогла з рахунком 3:1. В матчі-відповіді «Юве» також переміг — 2:1[2].

Влітку 1938 року брав участь у матчах Кубка Мітропи. «Ювентус» в 1/8 фіналу переміг за сумою двох матчів Хунгарію (Будапешт) (3:3, 6:1), а Белліні забив у кожному з матчів. В чвертьфіналі туринці перемогли Кладно (4:2, 2:1), а в півфіналі без участі Савіно програли «Ференцварошу» (3:2, 0:2).[3]

В тому ж 1938 році отримав виклик у збірну Італії. Але на тренуванні у таборі національної команди отримав травму, після якої його кар'єра помітно пішла на спад.

Ще один титул володаря Кубка Італії виграв 1942 року. Цього разу туринський клуб у фіналі переміг «Мілан» — 1:1 (гол забив Белліні) і 4:1.[4]

Протягом 1943—1946 років захищав кольори клубів «Мілан», «Варезе» та «Інтернаціонале».

Завершив ігрову кар'єру у команді СПАЛ, у складі якої вже виступав раніше. Повернувся до неї 1946 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 1948.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1955 року, очоливши тренерський штаб клубу «Фаенца». Досвід тренерської роботи обмежився цим клубом.

Помер 6 листопада 1974 року на 61-му році життя у місті Портомаджоре.

Статистика виступів

Статистика виступів у кубку Мітропи

№	Розіграш	Стадія	Дата та місце проведення	Команда 1	Рахунок	Команда 2	Голи та інші дії
1	1938	1/8	26.06.1938, Будапешт	Хунгарія (Будапешт)	3:3	Ювентус	40'
2	1938	1/8	3.07.1938, Турин	Ювентус	6:1	Хунгарія (Будапешт)	62'
3	1938	1/4	10.07.1938, Турин	Ювентус	4:2	Кладно
4	1938	1/4	17.07.1938, Кладно	Кладно	1:2	Ювентус
Всього у кубку Мітропи					4		2

Титули і досягнення

• Володар Кубка Італії (2):

«Ювентус»: 1937/38, 1941/42

Примітки

1. Профіль на myjuve.it
2. Кубок Італії 1938
3. Всі матчі «Ювентуса» у Кубку Мітропи 1938
4. Кубок Італії 1942

Посилання

• Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». (італ.)
• Профіль на myjuve.it. (італ.)
• Профіль на magliarossonera.it. (італ.)