Садибний будинок Поляновського
Садибний будинок Поляновського в селі Ліщин Житомирського району Житомирської області. Пам'ятка архітектури національного значення (реєстраційний номер 1198 / 0).
| Садибний будинок Поляновського (Ліщин) | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() | ||||
| Будинок Поляновського (с.Ліщин) | ||||
|
50°09′20″ пн. ш. 28°50′19″ сх. д. | ||||
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення | |||
| Країна |
| |||
| Розташування | с.Ліщин, Житомирський район, Житомирська область | |||
| Тип будівлі | цивільна архітектура | |||
| Архітектурний стиль | класицизм | |||
| Будівник | Людвиг Миколайович Поляновський | |||
| Будівництво | поч. 19 ст. — | |||
| Ідентифікатори й посилання | ||||
![]() Садибний будинок Поляновського (Україна) | ||||
Після більшовицького перевороту маєток перейшов у власність радянської влади, згодом в будинку було створено Ліщинську школу.
Опис садиби
Мурований одноповерховий палац в стилі класицизм. У плані — прямокутний, з двома бічними ризалітами, які прикрашають по чотири колони.
Історія
Землі Ліщинського ключа належали родині Ліщинських з 1772 року.
У 1804 році Людвиг Миколайович Поляновський (пол. Ludwik Polanowski) будує в Ліщині мурований одноповерховий палац, в якому оселяється з дружиною. Помер Людвиг Миколайович 1867 року. В 1871 році вдова Поляновського дарує садибу доньці Хелені Невмержицькій (пол. Helena Jezierska Niewmierzycka z Polanowskich).
Див. також
Джерела
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К., 1985. — Т. 2. — С. 146. (рос.)
- Antoni Urbański, «Z czarnego szlaku i tamtych rubieży: zabytki polskie przepadłe na Podolu, Wołyniu, Ukrainie», Warszawa, 1928
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Житомирська область — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. — 752 с.
_%D0%BC%D0%B0%D1%94%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8.jpg.webp)

.jpg.webp)
%252C_%D1%81.%D0%9B%D1%96%D1%89%D0%B8%D0%BD.jpg.webp)