Салій Віталій Миколайович
Віталій Миколайович Салій (нар. 4 липня 1985, Київ[1], Українська РСР, СРСР) — український актор театру та кіно.
| Віталій Салій | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Віталій Миколайович Салій | |||
| Народився |
4 липня 1985 (36 років)
Київ, УРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
| |||
| Діяльність | актор | |||
| Роки діяльності | 2004 — до тепер | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
Життєпис
Віталій Салій народився 4 липня 1985 року в сім'ї військового. Всі чоловіки по батьківській лінії Віталія були військовослужбовцями. Майбутній актор і сам планував піти по стопах батька[2].
У 2006 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (курс Е. Митницького).
Був ведучим двох шоу на каналі Україна: «Буба-шоу» і «Очам не вірю».
З 2004 року — актор Київського академічного театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра[3]. З 2015 року одночасно виступає на сцені Санкт-Петербурзького театру «Притулок Комедіанта».[4]
Кінодебют Віталія відбувся у 2004 році в епізодичній ролі в фільмі «Попіл Феніксу».
Віталія Салія двічі номінували на театральну премію «Київська пектораль» за ролі другого плану. У 2011 році актор став номінантом телевізійної премії «Телетріумф».
Особисте життя
Віталій Салій одружений на російській актрисі театру і кіно Анні Ареф'євій. Молоді люди познайомилися в театрі, де працював Віталій. Ганні сподобалася гра чоловіка, тому вона підійшла до нього за лаштунками. Пізніше Віталій і Анна зустрілися на зйомках серіалу. У акторів зав'язався роман, який закінчився весіллям у 2014 році.
У 2017 році у Віталія Салія і Анни Ареф’євої народився син[2].
Театральні роботи
У 2004 році, ще будучи студентом, почав працювати в Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра.
Київський академічний театр драми і комедії на Лівому березі Дніпра:
- Наше містечко (реж. Л.Зайкаускас) — Джо Кроуел
- Таємниці королівського палацу — Сажотрус
- Нехай Одразу двох не любить (реж. Н.Яремків) — Микита
- Дрібний біс (реж. Ю.Одинокий) — Миша Адаменко
- Сірано де Бержерак (реж. А.Білоус) — Гіжі
- Ромео і Джульєтта (реж. О.Лісовець) — Меркуціо, Поліцейський, Музикант, Слуга Капулетті
- Черга (реж. Д.Богомазов) — Перший, другий і третій покупці, Пожежник, Лікар швидкої допомоги, Рекламний агент, Вантажник
- Голубчики мої! .. (реж. Ю.Погребнічко) — Раскольников № 2, Секретар суду, Монтер
- Небезпечні зв'язки (реж. А.Білоус) — Шевальє Дансені, Слуга
- Останній герой (реж. Д.Богомазов) — Костя
- Том Сойєр (реж. Т.Трунова) — Гекльберрі Фінн
- Річад ІІІ (реж. А.Білоус) — Другий вбивця
- Граємо Чонкіна (реж. А.Самінін, А.Кобзарь) — Іван Чонкін
- «Куди подує вітер ..» (реж. Лісовець) по п'єсою Піранделло
- «Ліолів» роль Ліолів
- «Гості грядуть опівночі» (реж. Д.Богомазов) за п'єсою «Прощання з Дон Жуаном» — Сганарель
- «Обман довжиною в життя» — Тимур, реж. Е. Степанкова, за повістю Д.Рубіной «Подвійне прізвище».
- «Войцек. Карнавал плоті», Бюхнера, реж. Д.Богомазов — Дурник Карл
- «Опискин. Фома!» (Достоєвський Ф. М. "Село Степанчиково і його мешканці), реж. Лісовец О. І. — Відоплясов
- «Дві дамочки в бік півночі» (П.Нотт), реж. Т.Трунова — Бернадетт
- «Веселощі сердечне або кепка з карасями», Коваль (реж. Д.Богомазов) — Автор
Також він співпрацював із майстернею театрального мистецтва «Сузір'я».
Майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»:
- «Будьте як вдома» (реж. Е.Степанкова) — Манюель де Сільва
Санкт-Петербурзький театр «Притулок Комедіанта»:
- «Одруження Фігаро» — Фігаро (реж. В.Сенін, 2015)
Фільмографія
| Рік | Назва |
|---|---|
| 2020 | Колір пристрасті |
| Перші ластівки. Zалежні | |
| Я працюю на кладовищі | |
| Шпигун №1 | |
| У кожного свій обман | |
| Лихач | |
| Джура Королевич | |
| Бухта Глибока | |
| 2019 | Тінь за спиною |
| Сестричка | |
| Птах душі | |
| Крути 1918 | |
| Кровна помста | |
| Капітанша-2 | |
| 2018 | Реалізація |
| Перестати пам'ятати | |
| Обман | |
| Контакт | |
| Скарбниця життя | |
| Виноград | |
| 2017 | Фахівці |
| Коротке слово "ні" | |
| Капітанша | |
| Спокуса | |
| Дружини на стежці війни | |
| Гіркий урожай | |
| Було у батька два сини | |
| 2016 | Пацики |
| Не зарікайся | |
| На лінії життя | |
| Коли минуле попереду | |
| Забудь і згадай | |
| Громадянин Ніхто | |
| Волинь | |
| Утікачка | |
| 2015 | За законами воєнного часу |
| Погана сусідка | |
| Офіцерські дружини | |
| Ніконов і Ко | |
| Клан ювелірів | |
| Біла стріла. Відплата | |
| Анка з Молдаванки | |
| 2014 | Так далеко, так близько |
| Остання електричка | |
| Пляж | |
| Особова справа | |
| Справа для двох | |
| Дворняжка Ляля | |
| Вітряна жінка | |
| 2013 | Пастка |
| 2012 | Смерть шпигунам. Прихований ворог |
| Одеса-мама | |
| Мама, я льотчика люблю | |
| Жіночий лікар | |
| Дорога в порожнечу | |
| Справа слідчого Нікітіна | |
| Брат за брата-2 | |
| Ангели війни | |
| 2011 | Танець нашої любові |
| Нехай говорять | |
| Маленька танцівниця | |
| Ліки для бабусі | |
| Ластівчине гніздо | |
| Доярка з Хацапетівки-3 | |
| Білі троянди надії | |
| 2010 | Чужа |
| Тільки любов | |
| Маршрут милосердя | |
| Зозуля | |
| 2009 | Полювання на Вервольфа |
| Акула | |
| 1941 | |
| 2008 | Загін |
| За все тобі дякую-3 | |
| 2007 | Третій зайвий |
| Старики-полковники | |
| Місяць-Одеса | |
| Гроші для дочки | |
| Колишня | |
| 2006 | Таємниця "Святого Патріка" |
| Міський романс | |
| Повернення Мухтара-3 | |
| 2005-2007 | Запороги |
| 2005-2006 | Леся+Рома |
| 2005 | Далеко від Сансет бульвару |
| Повернення Мухтара-2 | |
| 2004 | Попіл Фенікса |
Нагороди й номінації
| Рік | Категорія | Робота | Результат |
|---|---|---|---|
| Національна кінопремія «Золота дзиґа» | |||
| 2020 | Найкраща чоловіча роль плану | Крути 1918 | Номінація |
| Національна премія кінокритиків «Кіноколо» | |||
| 2021 | Найкращий актор | Я працюю на цвинтарі | Перемога[5] |
| «Київська пектораль» | |||
| 2013 | Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану | Опискін. Фома! | Номінація |
| 2014 | Найкраще виконання жіночої ролі | Дві дамочки в напрямку півночі | Номінація |
| «Телетріумф» | |||
| 2011 | Актор телевізійного фільму/серіалу | Ластівчине гніздо | Номінація |
Примітки
- Віталій Салій. Рудий, чесний, закоханий.
- Віталій Салій: біографія актора. teleportal.ua (ua). Процитовано 20 січня 2021.
- Віталій Салій Актор театру та кіно, бас-гітарист, вокаліст.
- https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/post/22483/bio/
- Українські кінокритики нагородили Віталія Салія, який зіграв російського офіцера в російському серіалі. «Детектор медіа». Процитовано 21 жовтня 2021.