Самчики
Са́мчики — село в Україні, у Хмельницькому районі Хмельницької області. Населення становить 1682 осіб. Орган місцевого самоврядування — Самчиківська сільська рада. Через Самчики протікає річка Случ.
| село Самчики | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна | |||
| Область | Хмельницька область | ||
| Район/міськрада | Хмельницький район | ||
| Рада | Самчиківська сільська рада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1545 | ||
| Населення | 1682 | ||
| Площа | 4,577 км² | ||
| Густота населення | 367,49 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 31182 | ||
| Телефонний код | +380 3854 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°45′33″ пн. ш. 27°23′13″ сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
268 м | ||
| Водойми | річка Случ | ||
| Найближча залізнична станція | Ложава | ||
| Відстань до залізничної станції |
2,5 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 31182, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Самчики | ||
| Карта | |||
![]() Самчики | |||
![]() Самчики | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Історія
- Поселення відоме з середини 16 століття і називалося Замчики. Землі належали князю Василю Костянтину Острозькому.
- На початку 18 століття після черги володарів маєток отримав Януш Хоєцький, який у 1725 р. створив собі резиденцію на березі річки Случі. В добу господарювання родини Хоєцьких побудовано церкву Параскеви П'ятниці, що збереглася донині. Франтішек Казімеж (Франц Казимір) Хоєцький заснував у Самчиках монастир Маріавітів, лікарню, будував дома для убогих.[1]
- У 1791 р. садибу Хоєцьких, яка перейшла до Любомирських, у Єжи Марціна Любомирського[2] придбав гайсинський староста Петро Чечель. З його ініціативи і його коштом садиба була перетворена на палацово-парковий ансамбль з новим палацом, пейзажним парком і парковими павільйонами. З міркувань економії стара оселя Хоєцьких теж збережена і перетворена на службовий флігель. Це найстаріша кам'яна будівля садиби.
- За участь в польському визвольному повстанні в 19 ст. цар конфіскував садибу Чечеля і її продали з аукціону. Гроші отримав цар, а володарем маєку став купець з Житомира Купріян Ляшков.
- Після більшовицького перевороту 1917 р. палац стояв пусткою, потім використовувався за різним призначенням, що врятувало будівлі від повного знищення. Тут були: комунальні квартири, лікарня, піонерський табір. Будівлі ще раз збереглися в роки 2-ї світової війни.
- В повоєнні роки садиба-помешкання для науково-дослідної станції, а парк використовують як експериментальне поле.
- З 1990 р. садибу Самчики визнано музеєм. З 1997 р. його офіційна назва — Державний історико-культурний заповідник «Самчики» (див. також Самчиківський парк).
Транспорт
До села можна потрапити
- дизель-поїздом "Хмельницький-Вінниця" до залізничної станції Замчики (2 км до села).
- або приміським автобусом Старокостянтинів-Самчики
Галерея
Великий герб Самчиків
Дослідна станція на території заповідника «Самчики»
Писанка, що представляла Хмельницький на параді Писанок - 2012 тепер знаходиться на території заповіднику "Самчики"
Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан
Палац
Водяний млин
Відомі люди
В селі народилися:
- Прокоп'юк Микола Архипович (нар.1902 — †1975) — Герой Радянського Союзу.
- Шнайдер Борис Лукич (нар. 1937) — український майстер декоративного мистецтва.
Див. також
Примітки
- Urbański, Antoni (1929). Memento kresowe (пол). Warszawa: nakladem autora. с. 68 (75).
- Маєток «Самчики»
Посилання
- Замки та храми України. Самчики
- Мандри Україною. Самчики
- Костянтин Буркут. Самчики - куточок маловідомої України
- Samczyki, Samczińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 247. (пол.).— S. 247. (пол.)
- Давніший вигляд палацу порівн. також Гауптвахта (Львів)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.




