Сарсанське водосховище
Сарсанське водосховище (вірм. Սարսան ջրամբար)/(азерб. Sərsəng su anbari) — найбільше за розмірами водосховище в Нагірно-Карабаській Республіці. Споруджене у 1976 р. на річці Трту в центрі Мартакертського району, на півночі Нагірно-Карабаської Республіки.
| Сарсанське водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() Сарсанське водосховище | ||||
| 40°10′35″ пн. ш. 46°36′38″ сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
| |||
| Регіон |
Тертерський район Кельбаджарський район | |||
| Розташування | Мартакертський район | |||
| Прибережні країни |
| |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | водосховище | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 0,56 км² | |||
| Висота | 678 м | |||
| Об'єм | 0,56 км³ км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Трту | |||
| Витікають | Трту | |||
| Інше | ||||
| Geonames | 824060 | |||
![]() Сарсанське водосховище (Азербайджан) | ||||
![]() |
||||
|
| ||||
|
| ||||
Найбільше в Нагірному Карабасі Сарсанське водосховище зрошували 128 тис. га сільгоспугідь, з яких 110 тис. га за межами кордонів колишньої НКАО, в Мірбашірському, Агдамському, Бардінському, Касумісмаілівському та інших районах Азербайджанської РСР. Всякі спроби НКАО домогтися зрошення власних сільгоспугідь водами Сарсангу натрапляли на опір бакинської влади. Зокрема, пропонувалося побудувати канал і довести воду Сарсанга в низинні області Мартунинского району в околицях села Куропаткіно.[1] Але це так і не було зроблено, хоча водами Сарсанга зрошувалися сільгоспугіддя Агдамського району аж до кордону Мартунинского району.[2]
Під час визвольної війни навколо Сарсанського водосховища відбувалися запеклі бої, під час яких було зупинено літній наступ азербайджанських військ в 1992 році, після чого контроль за Сарсанськім водосховищем знову повернули Збройні сили Нагірно-Карабаської Республіки.[3][4][5][6]
Об'єм води Сарсанського водосховища становить 560 тис. м³. Магістральні канали, що беруть свій початок з Сарсанського водосховища, зрошували 80,1 тис. га земельних площ на території Тертерського, Агдамського, Бардінського, Геранбойського районів, розташованих на рівнині.[7]
На місці витоку з водосховища розташована ГЕС. Водами Сарсанського водосховища зрошується лише третина рівнинних земельних угідь Мартакертського району НКР.[8]
На випадок землетрусу чи іншої аварійної ситуації побудована додаткова захисна споруда, призначення якої не допустити потрапляння пульпи зі збагачувальної фабрики в селі Дрмбон в Сарсанське водосховище, розташоване всього в 30-40 метрах від даної будівлі.[9] Хвостосховище застраховано двома дамбами, що блокують попадання хвостів в розташоване неподалік Сарсанське водосховище. Причому другу дамбу компанія побудувала поза проектом, з власної ініціативи.
Примітки
- http://www.host.am/~karabakh/src/index.php?lang=ru&id=2&nid=14277%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D
- http://www.noravank.am/file/article/101_ru.pdf%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D
- http://artofwar.ru/g/gukasjan_s/text_0060.shtml
- http://mrav.net/archives/23%5Bнедоступне+посилання+з+травня+2019%5D
- http://aniv.ru/view.php?numer=11&st=5%5Bнедоступне+посилання+з+червня+2019%5D
- http://www.ksam.org/forum/lofiversion/index.php?t4367.html
- http://www.fnkaa.ru/index.php?module=subjects&func=viewpage&pageid=4
- Архівована копія. Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 19 вересня 2009.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 19 травня 2007. Процитовано 19 вересня 2009.


