Сатурн-1
«Сатурн I» (англ. Saturn I) — американська ракета-носій, перша американська ракета-носій призначена спеціально для виведення вантажів на орбіту Землі, і перша ракета-носій з сімейства ракет-носіїв Сатурн. Мала непропорційно маленький другий ступінь в порівнянні з першим.
 | ||||||
| Призначення | Ракета космічного призначення | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Виробник |
Chrysler (S-I), Douglas (S-IV), Convair (S-V) | |||||
| Країна |
 США | |||||
| Розміри | ||||||
| Висота | 55,0 м | |||||
| Діаметр | 6,52 м | |||||
| Маса | 510,000 кг | |||||
| Ступенів | 3 | |||||
| Вантаж | ||||||
| Вантаж на LEO |
9,900 кг | |||||
| Споріднені ракети | ||||||
| Історія запусків | ||||||
| Космодроми | LC-34 та LC-37 | |||||
| Всього запусків | 10 | |||||
| Перший ступінь | ||||||
| Двигуни | 8 x H-1 | |||||
| Тяга | 6,700 кН | |||||
| Питомий імпульс | 289 с | |||||
| Тривалість горіння | 150 с | |||||
| Паливо | Гас/О2 | |||||
| Другий ступінь | ||||||
| Двигуни | 6 x RL10 | |||||
| Тяга | 400 кН | |||||
| Питомий імпульс | 433 с | |||||
| Тривалість горіння | 482 с | |||||
| Паливо | рідкий Н2/рідкий О2 | |||||
| Третій ступінь | ||||||
| Двигуни | 2 x RL10 | |||||
| Тяга | 133 кН | |||||
| Питомий імпульс | 433 с | |||||
| Тривалість горіння | 430 с | |||||
| Паливо | рідкий Н2/рідкий О2 | |||||
Спочатку замислювалася, як універсальна військова ракета на 60-ті роки. Але було здійснено лише десять запусків за програмами НАСА, і вона була замінена ракетою-носієм Сатурн-1Б, в якій той же перший ступінь, а другий ступінь збільшений більш ніж удвічі, й обладнаний новим потужнішим двигуном J-2.
Історія створення
Ракета-носій «Сатурн С-1», як спочатку називалася «Сатурн-1», складалася в первинному варіанті з трьох ступенів. На першому ступені S-1 була встановлена зв'язка двигунів Н-1 сумарною тягою 680 тонн або 1,5 мільйона фунтів. На другому ступені S-IV в первісному варіанті встановлювалися чотири киснево-водневих двигуна загальної тягою 36 тонн, а на третьому ступені SV — два таких же двигуна що і на другий.
У березні 1961 року другий ступінь перепроектували під 6 двигунів загальною тягою 40,8 тонни. А в червні 1961 року був виключений третій ступінь SV.
Використання
При останніх п'яти запусках на ракету-носій «Сатурн-1» аж до 1965 року (всього 10 пусків) як корисне навантаження встановлювався макет основного блоку корабля «Аполлон» і система аварійного порятунку. При цьому макет «Аполлона» виводився на навколоземну орбіту.
Всі запуски ракет-носіїв сімейства «Сатурн» закінчилися успішно. Цей 100-відсотковий результат, який можна тільки повторити, став результатом ретельного наземного відпрацювання, включаючи вогневі випробування зібраних ступенів ракет-носіїв.