Саханд (фрегат)
«Саханд» (дарі سهند) — військовий корабель, фрегат типу «Алванд» військово-морського флоту Ірану.
| «Саханд» | ||
|---|---|---|
| سهند | ||
![]() | ||
| Фрегат «Саханд». 1 листопада 1977 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | фрегат типу «Алванд» | |
| Держава прапора | ||
| Належність | ||
| На честь | вулканічний масив Саханд | |
| Корабельня | Vickers, Барроу-ін-Фернес | |
| Замовлено | 1960 | |
| Спущено на воду | 30 липня 1969 | |
| Введено в експлуатацію | лютий 1972 | |
| На службі | 1972-1988 | |
| Загибель | 19 квітня 1988 року затоплений при проведенні операції «Прейінг Мантіс» | |
| Бойовий досвід | Ірано-іракська війна Операція «Прейінг Мантіс» | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1100 тонн (стандартна) 1350 тонн (повна) | |
| Довжина | 94,5 м | |
| Ширина | 11,07 м | |
| Висота | 3,25 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × дизельні двигуни Paxman Ventura 16YJCM 2 × форсажні турбіни Rolls Royce Olympus TM2 | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 46 000 к.с. (34 300 кВт) | |
| Швидкість | 39 вузлів (72 км/год) | |
| Дальність плавання | 5 000 миль (9000 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год) | |
| Екіпаж | 125 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 114-мм корабельна гармата 4.5-inch Mark 8 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 324-мм торпедних апаратів 1 протичовновий бомбомет Mark 10 Лімбо | |
| Ракетне озброєння | 4 (2 × 2) × ПКР YJ-83 | |
| Зенітне озброєння | 2 (1 × 2) × 35-мм зенітних гармати «Ерлікон» 2 (2 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» | |
| Радіолокаційне озброєння | БІКС «Sea Hunter 4» ГАС Type 170 ГАС Type 174 РЕБ RDL 2AC РЕБ FH 5-HF | |
Фрегат «Саханд» був закладений на верфі британської компанії Vickers у Барроу-ін-Фернес на замовлення командування іранським флотом. 30 липня 1969 року він був спущений на воду, а в лютому 1972 року увійшов до складу Королівських ВМС Ірану.
Історія служби
14 квітня 1988 року американський фрегат «Семуель Робертс» підірвався на іранській морській міні в 65 милях на схід від Бахрейну. В наслідок вибуху корабель отримав значні пошкодження, й екіпажу протягом 5-ти годин довелося битися за живучість фрегату, який ледве врятували. 10 матросів дістали поранень. Американські водолази порівняли серійні номери на рештках міни, на якій підірвався фрегат з тими, що були захоплені у вересні 1987 року на іранському спеціалізованому десантному судні «Іран Аджір», повну ідентичність, котра відповідно свідчила про безпосередню причетність іранських військових до веденні протиправних дій у міжнародних водах. У відповідь, американці провели операцію відплати й атакували два іранські фрегати «Сабалан» та «Саханд», а також нафтові платформи на нафтових полях «Сіррі» й «Сассан».
Іранський фрегат «Саханд» був виявлений штурмовиками A-6 «Інтрудер», що баражували над полем бою. Навперейми іранському фрегату вирушив ескадрений міноносець «Джозеф Штраусс». Командир «Саханда» віддав наказ відкрити вогонь по американських літаках A-6 «Інтрудер», на що ті відповіли залпом двох протикорабельних ракет «Гарпун» та чотирьох ракет AGM-123 «Шкіпер» II з лазерним наведенням. Есмінець «Штраусс» випустив по іранському кораблю ракету «Гарпун». Більшість, а можливо усі боєприпаси, влучили в ціль, спричинивши великі пошкодження та пожежу. Внаслідок пожежі зайнялися льохи з бойовим запасами корабля й незабаром фрегат вибухнув та потонув.
Див. також
Література
- Wise, Harold Lee (2007). Inside the Danger Zone: The U.S. Military in the Persian Gulf 1987-88. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-970-3.
Примітки
- Виноски
- Джерела
_1977.jpg.webp)