Сацюк Олександр Миколайович
Олекса́ндр Микола́йович Сацю́к — рядовий роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» МВС України, учасник російсько-української війни.
| Сацюк Олександр Миколайович | |
|---|---|
|
| |
![]() | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
4 червня 1994 Куснища |
| Смерть |
29 серпня 2014 (20 років) Новокатеринівка |
| Псевдо | «Білий» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність |
|
| Вид ЗС |
|
| Рід військ |
|
| Формування | «Світязь» |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Закінчив Любомльське профтехучилище, маляр-штукатур. В часі війни — міліціонер, рота «Світязь».
Брав участь у боях за Іловайськ. Загинув 29 серпня у «зеленому коридорі» поміж селами Новокатеринівка та Горбатенко. 2 вересня 2014-го тіла 88 поляглих привезені до запорізького моргу. Як невпізнаний герой тимчасово похований на цвинтарі Запоріжжя. Опізнаний за тестами ДНК.
Вдома лишилися дружина, доньки — 1-річна Марта та 4-річна Юлія. 27 грудня 2014 року похований в селі Куснища[1] (за певними даними — в Любомлі).
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (9.4.2015, посмертно).
Примітки
- У Луцьку в суботу прощатимуться із бійцями, які загинули під Іловайськом. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 21 серпня 2019.
Джерела
- Указ Президента України від 9 квітня 2015 року року № 213/ «Про відзначення державними нагородами України»
- Сацюк Олександр Миколайович
- Олександр Сацюк
