Свалявка
Сваля́вка — село в Україні, в Перечинському районі Закарпатської області.
| село Свалявка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Закарпатська область |
| Район/міськрада | Перечинський район |
| Рада | Тур'є-Бистрянська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA21100210120084813 |
| Основні дані | |
| Населення | 162 |
| Площа | 6,58 км² |
| Густота населення | 24,62 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89231 |
| Телефонний код | +380 3145 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′08″ пн. ш. 22°49′47″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
338 м |
| Водойми | струмок Свалявський |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89231, Закарпатська обл., Переченський р-н, с.Тур’я Бистра, вул.Духновича,64 |
| Карта | |
![]() Свалявка | |
![]() Свалявка | |
| Мапа | |
| |
Історія
Село Свалявка Перечинського району лежить перед Свалявським перевалом. Назва походить від потічка Свалявського, який там протікає. Поселення з такою назвою вперше зустрічається в податкових даних з 1582 року, було найбільш східним володінням Невицької замкової домінії. 1588 року взято на облік тільки одне селянське господарство, що володіло четвертиною наділу й оподаткуванню не підлягало. Згодом сюди переселилося кілька нових родин. З XVІІ ст. про село нема жодної згадки – чи селяни покинули село, чи вимерли.
Тепер тут проживає 240 чоловік у 44 хатах, з них у 12 – українці, а в інших – волохи. Підпорядковується село Тур’є-Бистрянській сільраді.
Церква св. арх. Михайла. 1991.
Дерев’яна каплиця, що увінчувала стрімкий берег у центрі села, належала до групи малих церков початку XX ст. Споруджена 1910 р. або 1911 р.
У 1929 р. зображення каплиці потрапляє в альбом чеського дослідника Б. Вавроушка “Церковні пам’ятки на Підкарпатській Русі”. Каплиця стояла в селі до 1991 р., не зазнавши жодних змін.
У 1991 р. її оббили дошками і перекрили бляхою, а ще через рік вона стала вівтарною частиною новозбудованої дерев’яної церкви.
У травні 1998 р. дерев’яну вівтарну частину розібрали, а натомість спорудили муровану. Так закінчила вона своє існування. Так закінчила своє існування своєрідна архітектурна пам’ятка. Протягом довгого часу це була єдина греко-католицька церква у тій частині Тур’янської долини.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 145 осіб, з яких 80 чоловіків та 65 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 162 особи.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,77 % |
| російська | 0,62 % |
| інші | 0,61 % |
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.


