Светислав Станчич
Светислав Станчич (хорв. Svetislav Stančić; 7 липня 1895, Загреб - 7 січня 1970, там само) — хорватський піаніст, композитор і музичний педагог.
| Светислав Станчич | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 липня 1895[1] |
| Місце народження | Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина |
| Дата смерті | 7 січня 1970 (74 роки) |
| Місце смерті | Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ |
| Громадянство | Хорватія |
| Професії | академічний музикант, композитор, музичний педагог, піаніст |
Закінчив Хорватський інститут музики (1914), потім навчався в Берліні у Конрада Анзорге та Карла Генріха Барта і нарешті в 1918-1922 роках приватно займався у Ферруччо Бузоні. В 1927 році відмовився від активної концертної діяльності і решту життя присвятив викладанню і, меншою мірою, композиції. Викладав в Загребській академії музики, серед його учнів Мелита Лоркович, Милан Хорват, Павіца Гвоздич, Володимир Крпан. Редагував твори ранніх хорватських композиторів - Ферді Ливадича і Фортуната Пинтарича.
1960 року отримав Премію Владимира Назора за значні досягнення у музиці.
З 1999 року у Загребі проходить Міжнародний конкурс піаністів імені Светислава Станчича.
Посилання
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8