Севезьке князівство
Севежське князівство (лат. Ducatus Severiensis, пол. Księstwo siewierskie) — удільне польське князівство в Верхній Сілезії, зі столицею в місті Севеж.
| Севезьке князівство | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Адм. центр | Севеж | ||
| Країна |  Річ Посполита | ||
| Регіон | Корона Королівства Польського | ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | |||
| Дата заснування | 1312 | ||
| Дата ліквідації | 1795 | ||
| |||
| |||
| |||
Існувало у 1312—1795 роках. Виникло внаслідок відокремлення від Сілезького князівства. Спочатку князівством управляли князі із династії П'ястів. 1337 року стало частиною Тешинського князівства. З 1443 року — автономна область під керівництвом Краківських архієпископів. 1790 року інкорпороване до складу Речі Посполитої як складова Малопольської провінції. 1795 року анексоване Прусським королівством. 1807 року тимчасово відтворене Наполеоном в межах Варшавського герцогства й подароване Жану Лану. 1815 року ліквідоване й інкорпороване в складі Російської імперії.
Джерела
- Gloger Z. Prowincya Małopolska; Województwo Krakowskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.