Сем Малкольмсон

Семюел А. Малкольмсон (англ. Samuel „Sam“ A. Malcolmson; нар. 2 квітня 1947, Шотландія) — новозеландський футболіст шотландського походження, захисник.

Сем Малкольмсон
Сем Малкольмсон
Сем Малкольмсон у травні 2011 року
Особисті дані
Повне ім'я Семюел А. Малкольмсон
Народження 2 квітня 1947(1947-04-02) (74 роки)
  Шотландія
Зріст 188 см
Вага 78 кг
Громадянство  Нова Зеландія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1969 «Фалмут Таун» 14(5)
«Сент-Остелл» ?(?)
1971—1972 «Ейрдріоніанс»[1] 1(0)
1972 «Портадаун» 8(0)
1972 «Квін оф зе Саут»[2] 8(0)
1972—1973 «Портадаун» ?(?)
1973—1974 «Альбіон Роверз»[3] 25(1)
1974—1975 «Веллінгтон Даймонд»[3] ?(?)
1976—1977 «Стоп Аут» ?(?)
1979 «Істерн Сабарбс» ?(?)
1980 «Отаху Кур'єр» ?(?)
1981 «Манурева» ?(?)
1982 «Іст Кост Бейс» ?(?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1976—1982  Нова Зеландія 15 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

У 1969 році проходив службу у Королівській морській службі ВМС Великої Британії у Корнуоллі, паралельно з цим грав у клубах «Фалмут Таун» з Фалмута, а також у «Сент-Остеллі»[4]. У 1971 році перебрався до «Ейрдріоніанс», у футболці якого зіграв 1 поєдинок[1]. Наступного сезону захищав кольори «Квін оф зе Саут», у футболці якого зіграв 8 матчів. У 1973—1974 роках захищав кольори «Альбіон Роверз», у футболці якого відзначився 1 голом у 25-и матчах.

У 1974 році залишив Шотландію та емігрував до Нової Зеландії, де підписав контракт з «Веллінгтон Даймонд». У складі нової команди став фіналістом кубку Новозеландії, у фінальному матчі «Веллінгтон Даймонд» поступився «Крайстчерч Юнайтед» з рахунком 0:2, але в національному чемпіонаті столичний колектив зайняв останнє місце[5]. Проте одразу ж команда й повернулася до еліти новозеландського футболу, вигравши Центральну лігу[6].

У 1976 році перебрався в «Стоп Аут»[7]. Клуб зайняв передостаннє місце в чемпіонаті, а Сем з 9-а голами став найкращим бомбардиром команди. Наступного сезону команда посіла друге місце, поступившись одним очком «Норз Шор Юнайтед».

У 1978 році приєднався до лав «Істерн Сабарбс», який дістався до фіналу турніру Ейр Нова Зеландія, де клуб Маунт Веллінгтон виграв турнір з рахунком 2:0[8]. По завершенні сезону залишив команду, після чого перейшов у «Отаху Кур'єр» з Другого дивізіону. В команді провів один сезон, у 1981 році перейшов до «Манурева», а наступного року — до «Іст Кост Бейс», де й завершив футбольну кар'єру.

Кар'єра в збірній

У футболці національній збірній Нової Зеландії дебютував 13 вересня 1976 року в переможному (2:0) поєдинку проти М'янми, в якому відзначився одним з голів. У 1982 році головний тренер Джон Едсгед викликав Малкольмсона для участі в фінальній частині чемпіонату світу, де збірна Нової Зеландії вилетіла за підсумками групового етапу. На цьому турнірі зіграв свій останній матч за національну команду проти Шотландії, в якому новозеландці поступилися з рахунком 2:5. Таким чином, Сем став одним з трьох гравців «Квін оф зе Саут», які грали у фінальній частині чемпіонату світу 1982 року (окрім нього, Джордж Гамільтон та Берні Славен). Проте Малкольмсон залишився єдиним з трьох гравців «Квін», які грали в фінальній частині турніру. З урахування неофіційних матчів зіграв 32 матчі в національній збірній, в яких відзначився 5-а голами. На офіційному рівні зіграв 15 матчів, у складі яких відзначився 2-а голами.

По завершенні кар'єри

У 2013 році Малкольмсон став членом-засновницьком комітету незалежної групи «Друзі футболу»[9].

Досягнення
«Стоп Аут»
«Веллінгтон Даймонд»
  • Кубок Нової Зеландії
    • Фіналіст (1): 1974
  • Другий дивізіон Центральної ліги
    • Чемпіон (1): 1975
«Істерн Сабарбс»
  • Ейр Нью-Зіланд
    • Чемпіон (1): 1978

Примітки
  1. AIRDRIE UNITED:1946/47 – 2007/08, Newcastle Fans.
  2. QUEEN OF THE SOUTH : 1946/47 – 2007/08, Newcastle Fans.
  3. ALBION ROVERS : 1946/47 – 2007/08, Newcastle Fans.
  4. Sam Malcolmson Recognized by Worldwide Who's Who for Excellence in Luxury Brand Apparel Management (англ.). 24-7pressrelease.com. 9 листопада 2012. Процитовано 10 жовтня 2013.
  5. New Zealand 1974 (англ.)
  6. New Zealand 1975 (англ.)
  7. Maurice Tillotson. Stop Out AFC. (англ.). tillotson.co.nz. Процитовано 10 жовтня 2013.
  8. New Zealand 1978 (англ.)
  9. Friends of Football Committee. Friends of Football. Retrieved 31 December 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.