Сент-Геленс

Сент-Геленс (англ. Mount St. Helens, відомий як Lawetlat'la для корінних індіанців коуліц, і Loowit чи Louwala-Clough для корінних індіанців клікітат) — активний андезитовий стратовулкан, розташований в графстві Скамейнія, штат Вашингтон, США, за 154 км на південь від Сіетла і за 84 км на північний схід від Портленда.

Сент-Геленс
англ. Mount St. Helens
Паровий струмінь висотою 1000 м 19 травня 1982 року, два роки після найбільшого виверження
Паровий струмінь висотою 1000 м 19 травня 1982 року, два роки після найбільшого виверження
46°12′00″ пн. ш. 122°11′21″ зх. д.
Країна  США
Регіон штат Вашингтон
Система Каскадні гори
Пояс / дуга Каскадна вулканічна дуга
Тип стратовулкан
матеріал Дацит
Висота 2550 м
Висота відносна 1404 м
Вік < 40 тис. років
Топографічна карта USGS Mount St. Helens
Виверження 1 жовтня 2004 — 10 липня 2008
Перше сходження 1853, Томас Драєр
Маршрут Похід південним схилом вулкану
Ідентифікатори і посилання
Global Volcanism Program 321050
SummitPost 150360
peakbagger.com 2353
Peakware 224
GeoNames 5809218
Сент-Геленс
Сент-Геленс (США)
Tectonic setting: Зона зубдукції
 Сент-Геленс у Вікісховищі

Географія
Сент-Геленс за день до виверження 1980 року

Гора Сент-Геленс отримала свою назву від імені британського дипломата лорда Сент-Геленс, друга Джорджа Ванкувера, який першим описав район у 18 столітті[1]. Вулкан розташований в Каскадних горах і входить до Каскадної вулканічної дуги, частини Тихоокеанського вогняного кола, що містить більшість вулканів Землі, з яких понад 160 активні. Вулкан відомий своїми експлозіями (вибуховими виверженнями) з великим виділенням попелу та пірокластичними потоками.

Вулкан Сент-Геленс сумнозвісно відомий своїм великим виверженням 18 травня 1980 року, найбільш смертельною та економічно руйнівною вулканічною подією в історії США.[2] Загинуло 57 людей; знищено 250 домівок, 47 мостів, 24 км залізниці та 298 км доріг. Масивний зсув ґрунту об'ємом до 2,9 км³, спричинений землетрусом потужністю 5,1 М за шкалою Ріхтера спричинив виверження[3], яке зменшило висоту гори з 2 950 м.н.м. до 2 549 м.н.м., і залишило кратер у формі підкови шириною 1,6 км.[4]. Для збереження вулкана та дослідження наслідків виверження був створений «Національний вулканічний монумент Гора Сент-Геленс».

Вигляд вулкану Сент-Геленс із програми Google Earth.

Як і більшість інших вулканів в Каскадних горах, гора Сент-Геленс є великим еруптивним конусом, що складається з лавового каміння, перекладеного шарами попелу, пемзи та інших відкладень. Гора включає шари базальту та андезиту, через які вивергалися декілька куполів дацитової лави. Найбільший дацитовий купол утворював колишню вершину, а на його північному фланзі був менший купол «Козячі скелі». Обидва були знищені виверженням 1980 року.

Див. також

Панорама
360° панорама з вершини Сент-Геленс у жовтні 2009 р. На передньому плані - покритий кригою край кратера. Внизу по центру видимий лавовий купол. Пара здіймається з декількох каналів у куполі. Над куполом, по центру згори, можна бачити гору Рейнір і озеро Спіріт. Вулкан Адамс розташований вправо від Rainier на горизонті, разом з Маунт-Худ і Джефферсон у крайньому правому куті. Там же можна побачити шматочки водосховищ Свіфт, Йєль і Мервін на річці Льюїс. Альпіністи стоять на краю кратера та видимі вздовж маршруту Монітор Рідж.

Примітки
  1. Mount Saint Helens. Інформаційна система географічних назв, Геологічна служба США (USGS).
  2. Mount St. Helens National Volcanic Monument. USDA Forest Service. Архів оригіналу за 23 листопада 2006.
  3. Mount St. Helens – From the 1980 Eruption to 2000. Fact Sheet 036-00. United States Geological Survey. Процитовано 12 листопада 2006.
  4. May 18, 1980 Eruption of Mount St. Helens. USDA Forest Service. Архів оригіналу за 29 травня 2009.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.