Серджо Матарелла
Серджо Матарелла (італ. Sergio Mattarella; нар. 23 липня 1941, Палермо, Сицилія) — італійський юрист і політик. 3 лютого 2015 обраний президентом Італії.
| Серджо Матарелла | |
|---|---|
| італ. Sergio Mattarella | |
![]() Серджо Матарелла | |
| 12-й Президент Італії | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 3 лютого 2015 |
| Прем'єр-міністр | Маттео Ренці |
| Попередник | Джорджо Наполітано |
| Народився |
23 липня 1941[1][2][…] (80 років) Палермо, Сицилія, Італія[3] |
| Відомий як | політик, адвокат, викладач університету, суддя |
| Місце роботи | Університет Палермо |
| Країна | Італія |
| Національність | італієць |
| Освіта | Римський університет ла Сапієнца і Університет Палермо |
| Політична партія | Демократична партія |
| Батько | Бернардо Матареллаd |
| Мати | Maria Buccellatod |
| У шлюбі з | Marisa Chiazzesed |
| Діти | Bernardo Giorgio Mattarellad і Laura Mattarellad |
| Релігія | римо-католик |
| Нагороди | |
| Підпис |
|
| quirinale.it/page/biografia | |
Життєпис
Закінчив юридичний факультет Римського університету ла Сап'єнца, пізніше викладав право в Університеті Палермо. Почав політичну діяльність у Християнсько-демократичній партії. 1983 року був вперше обраний до Палати депутатів.
З 1987 до 1989 був міністром з питань зв'язків із парламентом в урядах Джованні Горіа і Чіріако Де Міта. За рік очолив Міністерство освіти в шостому уряді Джуліо Андреотті. У 1990–1992 він обіймав посаду заступника секретаря Національної ради Християнсько-демократичної партії, пізніше, 1994 року, очолював партійний часопис Il Popolo.
Після розпуску християнських демократів, вступив до лав Народної партії. У жовтні 1998 року він повернувся до Ради Міністрів (на чолі з Массімо Д'Алема) як заступник прем'єр-міністра. У грудні 1999 року в тому ж уряді він став міністром оборони. Цю посаду Матарелла також обіймав і в уряді Джуліано Амато (до червня 2001).
Належав до партії «Маргаритка: Демократія — це свобода», а 2007 року приєднався до Демократичної партії. 5 жовтня 2011 парламент призначив його суддею Конституційного суду.
Нагороди
- Кавалер золотого ланцюга ордена Пія IX (Ватикан, 11 квітня 2015)[4]
Примітки
- http://www.quirinale.it/qrnw/statico/presidente/biografia.htm
- Salzburgwiki
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1070597058 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Acta Apostolicae Sedis, gennaio 2016. — P. 83. (італ.)
