Синяк (Мукачівський район)
Синя́к — село в Україні, в Закарпатській області, Мукачівському районі.
| село Синяк | |
|---|---|
![]() с. Синяк. Вигляд з гори | |
| Країна | |
| Область | Закарпатська область |
| Район/міськрада | Мукачівський район |
| Рада | Чинадіївська селищна рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1837 |
| Населення | 200 |
| Площа | 1,840 км² |
| Густота населення | 110 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89642 |
| Телефонний код | +380 3131 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°34′41″ пн. ш. 22°51′28″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
516 м |
| Водойми | Синявка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89640, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, смт. Чинадійово, вул. Волошина, 41 |
| Карта | |
![]() Синяк | |
![]() Синяк | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розташоване у долині річки Синявка, у передгір'ї вулканічного хребта Карпат, біля гори Синяк, на висоті 450 м над рівнем моря.
Історія
У 1837 році виникло серед гір, що відкриваються на північ з долини Латориці, на розташованому й захованому в густому лісі підвищенні під назвою Синяк, поблизу сірчаних джерел і курорту, за часів графа Філіпа Франца фон Шенборн-Бухгейма, назване поселення Синяк (по-угорськи - Кекешфюред (Kékesfüred), по-німецьки - Блаубад (Blaubad)). Поселенці прийшли до нього із Чехії, Нижнього і Верхнього Часлау (по-чеськи Часлав — Й. К.). У 1843 році колонія зросла уже до 22 родин, які займаються виключно вирубкою і сплавом лісу; як чоловіки, так і жінки, котрі люблять ходити у дерев'яних пантофлях і під час цієї важкої роботи з однаковою вправністю орудують сокирою і пилою. Прізвища родин, які живуть у 24 будинках і кількість людей яких перевищує 130 осіб, наступні: Звірузак, Ярош, Веігерт, Краус, Праєр, Шпанбауер, Ленард, Кіршбауер, Крандл, Шпітценбергер, Пенценштадлер, Піхлер, Шнелер, Вебер і Юнгбауер. Серед них, щоб їм легше жилося, розділено 130 гольдів (1 гольд — 0,57 га — Й. К.) землі, у яку вони засівають небагато жита, але більше всього (саджають) картоплі. Їхня мова особливого звучання, німецька, і їхні звичаї теж давні. Вони, між іншим, уже мають дерев'яну церкву і школу.
Згадка: в якому згадувалося, що його назвали Синяком за синюватий відтінок, лікувальну воду виявили місцеві вівчарі, коли зрозуміли, що стадо, яка пасеться біля блакитної води Синього болота, ніколи не хворіє, і тоді пастухи, спробувавши воду самостійно, виявили, що вона має цілющу дію і на них. Повідомляючи про чудовий ефект води, охочі оздоровитись також почали відвідувати далекі краєвиди. У санаторно-курортному лікуванні мінеральну воду «Синяк» почали використовувати у 1832 році, коли за розпорядженням адміністрації графського маєтку було збудовано примітивну «купіль», а для обслуговування пацієнтів, які приїжджали сюди, — корчму.
У 1936 році родина графа Шенборна, що мешкала неподалік, відкрила тут курорт, а до 1939 року було створено лікувальні душові-купелі. Пізніше в селі були побудовані готелі та санаторії, в селі також було встановлено підйомник і пробіг.
В історичних документах цілюще джерело «Синявський ключ» вперше згадується в 1783 році. Сьогодні в санаторії «Синяк» лікують захворювання опорно-рухового апарату, кістково-м'язової та нервової системи. Санаторій функціонує на базі Синяцького родовища сульфідних маломінералізованих сульфатно-кальцієвих вод.
римо-католицький храм Воздвиження Чесного Хреста:
- статуя Святої Діви бідних, привезена з бельгійського (Banneux), де у 1933 році були явища Діви Марії;
- фігура святого отця Піо з італійського міста Сан-Джовані-Ротондо;
- каплиця-грот;
- статуя Архангела Михаїла;
- герб Папи Івана Павла ІІ на стіні храму.
Гірськолижна траса довжиною 300 м з перепадом висот 50 м. На північ від села розташована місцева пам'ятка природи — Синє озеро.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 686 осіб, з яких 374 чоловіки та 312 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 407 осіб.[2]
Галерея

Сільський костел 
Територія костелу 
Гори поблизу села 
Хрест при в'їзді в село 
Пам'ятник на території костелу 
Центральна вулиця 
Підосиновик 
Річка Синявка на півночі села
Див. також
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.



