Сиротенки

Сироте́нки — село в Україні, у Кременчуцькому районі Полтавської області. Населення стновить 300 осіб (на 1 січня 2011 року). Орган місцевого самоврядування — Троїцька сільська рада. Окрім Сиротенків раді підпорядковане село Троїцьке.[1] Село ділиться на хутори: Михни, Балабухи, Дворяни, Греки, Кармазинівка, Гордіївка.

село Сиротенки
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район/міськрада	Кременчуцький район
Рада	Троїцька сільська рада
Основні дані
Населення	300
Площа	4,056 км²
Густота населення	85,31 осіб/км²
Поштовий індекс	39061
Телефонний код	+380 5365
Географічні дані
Географічні координати	49°20′12″ пн. ш. 33°34′20″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	95 м
Водойми	річка Манжелія
Місцева влада
Адреса ради	39060, Полтавська обл., Глобинський р-н, с. Троїцьке, вул. Дружби, 32
Карта
Сиротенки
Сиротенки Сиротенки
Мапа

Географія

Село розташоване на березі річки Манжелійка, яка через 3 км впадає у річку Псел, вище за течією за 1,5 км розташоване село Троїцьке, нижче за течією за 2,5 км розташоване село Манжелія. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.

Історія

Назва села Сиротенки походить від прізвища трьох козаків, які приїхали для поселення на вільні землі десь у 18 столітті. Вибравши місце на березі річки Манжелійки (нині — це сільські ставки і заболочена місцевість), козаки оселилися на узгір'ї, де зараз вулиця Миру. Поселення назвали Сиротенки. Більшу частину населення складали козаки.[1]

Радянська окупація розпочалась в 1920 році. У 1930 році організовано колгосп «Комунар», який існував до 1974 року, а потім об'єднався з колгоспом імені Фрунзе, який існував до 1993 року. Правонвступником колгоспу імені Фрунзе стало КСГП ім. Фрунзе. Головами колгоспу «Комунар» був Куліш І. Т. і Купенко В. В..[1]

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що встановлено смерть від голоду 11 жителів села.[2]

З вересня 1941 року по 26 вересня 1943 року село Сиротенки було окуповано німцями. На фронтах Радянсько-німецької війни 1941—1945 рр. загинули 122 жителя села Сиротенки.[1]

Після війни було об'єднано артілі, що існували у селі, у один колгосп імені Фрунзе. Головою колгоспу було обрано Чорноволенка Олександра Івановича, який інвалідом повернувся з фронту. З 1959 року його заступником був Недосвіт Борис Іванович — колишній моряк. З 1961 року Недосвіт Б. І. — голова колгоспу імені Фрунзе і лишався на цій посаді до 1991 року. У повоєнний час село електрифіковано, газифіковано, прокладено 14 кілометрів доріг з твердим покритям, прокладено водопровід, механізовано тваринницькі і птахоферми.[1]

Із 1991 року головами колгоспу був Усков Анатолій Олексійович, Костенко Олександр Антонович, Мироненко Микола Федорович. Мироненку М. Ф. присвоєно звання-заслужений працівник сільського господарства та який нині працює на посаді директора агрофірми «Троїцька» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт».[1]

У 1974 році до колгоспу імені «Фрунзе» села Фрунзівка приєднався колгосп «Комунар» села Сиротенки. У 1993 році правонаступником колгоспу імені «Фрунзе» стало КСГП ім. Фрунзе.[1]

Населення

Кількість населення у селі змінювалась наступним чином[1]:

Динаміка населення

2001	2011
346	300
	▼

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

Примітки

1. Фрунзівська сільська рада  — офіційний сайт Глобинської районної ради
2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7

Посилання

• Погода в селі Сиротенки