Ситняг яйцеподібний
Ситняг яйцеподібний[1], ситняг яйцевидний[2] (Eleocharis ovata) — вид рослин з родини осокових (Cyperaceae); поширений у Євразії, Канаді й США.
| Ситняг яйцеподібний | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Ситняг (Eleocharis) |
| Вид: | Ситняг яйцеподібний (E. ovata) |
| Біноміальна назва | |
| Eleocharis ovata | |
Опис
Однорічна трав'яниста рослина 5—20(35) см; без повзучого кореневища з численними пучкувато скупченими стеблами. Покривні луски коричневі або червонувато-коричневі, іноді зеленуваті, з біло-перетинчастими краями. Плід широко-оберненояйцеподібні, 0.8—1 мм довжиною; стилоподій (основа стовпчика) коротко-конічний, пластинчастий, з широкою основою. 2n = 10[2]. [3].
Поширення
Поширений у Євразії, Канаді й США[4][5]. E. ovata є характерною рослиною нижніх зон великих стоячих водойм, таких як озера, водойми та рибні ставки, а також тимчасових водойм. Її також можна зустріти на штучних водно-болотних угіддях, таких як орні поля або пасовища, якщо вони достатньо вологі, наприклад, внутрішні затоплення на плугових землях[6].
В Україні зростає берегах водойм, у воді — на всій території звичайний[2].
Галерея
рослина
стебла
суцвіття
ілюстрація. 1. E. ovata
Джерела
- Eleocharis ovata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 419. (рос.)(укр.)
- Flora of China. Процитовано 25.04.2019. (англ.)
- Germplasm Resources Information Network. Процитовано 25.04.2019. (англ.)
- Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 25.04.2019. (англ.)
- Lansdown, R.V. (2011). Eleocharis ovata. The IUCN.
