Скнилів (Золочівський район)
Скни́лів — село в Україні, в Золочівському районі, Львівської області.
| село Скнилів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Золочівський район |
| Громада |  Красненська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1689 |
| Населення | 384 |
| Площа | 1,73 км² |
| Густота населення | 221,97 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80730[1] |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′03″ пн. ш. 24°38′03″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
224 м |
| Водойми | Гологірка |
| Відстань до обласного центру |
55 км |
| Найближча залізнична станція | Красне |
| Відстань до залізничної станції |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80730, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Бортків |
| Карта | |
  Скнилів | |
 Скнилів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Відстань до райцентру становить 23 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Красне становить 7 км.
Скнилів належить до Красненської селищної громади. Населення становить 384 особи.
Географія
Скнилів розташований у північно-західній частині Золочівського району. На півночі межує з селами Мармузовичі та Мала Вільшанка, на заході з селами Балучин та Русилів. На південному сході села знаходиться так звана Шидлоська долина.
Через село протікає річка Гологірка.
Історія
Станом на 1880 рік в селі було всього 92 будинки, де мешкало 626 осіб. За віросподанням: 537 — греко-католики, 56 — римо-католики, 33 юдеї, а за національною приналежністю — 524 русини (українці), 102 поляки. Римо-католицька парафія знаходилася в Глинянах, греко-католицька — у Скнилові та належала до Львівського міського деканату. Крім Скнилова до парафії належала й Мала Ольшанка. В селі була церква святих Косми і Дем'яна, однокласна школа з руською (українською) мовою викладання; діяла кредитна каса ґміни Скнилів з капіталом у 607 злотих ринських та водяний млин.
Джерела
- Skniłów 2.) S., wś, pow. złoczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 681. (пол.) — S. 681. (пол.)