Скоропадська Олександра Петрівна

Олександра Дурново
Народилася 23 травня 1878(1878-05-23)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла 29 грудня 1952(1952-12-29) (74 роки)
Оберстдорф, ФРН
Громадянство Російська імперія →  УНР →  Німеччина
Національність українка
Місце проживання Російська імперія, Українська Держава, Німеччина
Alma mater Університет Сорбонна
Знання мов російська
Посада Перша леді Української держави
Попередник Марія-Іванна Грушевська
Наступник Розалія Винниченко
Партія УДХП
Рід Скоропадські
Батько Дурново Петро Павлович
Мати Maria Durnovod
У шлюбі з Скоропадський Павло Петрович
Діти Скоропадська Марія Павлівна, Скоропадська Єлисавета Павлівна, Скоропадський Данило Павлович і Олена Отт-Скоропадська

Олекса́ндра Петрі́вна Скоропадська (до шлюбу Дурно́во, 23 травня 1878, Санкт-Петербург,[1] Російська імперія — 29 грудня 1952, Оберстдорф, ФРН) — українська аристократка.[2] Представниця дворянських родів Дурново, Кочубеїв, Безбородьків, Донець-Захаржевських. Дружина гетьмана Української Держави Павла Скоропадського. Прямий нащадок гетьмана Кирила Розумовського.

Біографія

Народилася 23 травня 1878 в родині генерал-ад'ютанта Петра Павловича Дурново, який був засновником Сибірського торгового банку, членом Алтайського золотопромислового товариства, мав великі маєтки у В'ятській та інших губерніях. Мати Марія Василівна (з роду Кочубеїв) утримувала декілька маєтків на Полтавщині — Чутове, Кочубеївка, Іскрівка, Скороходове.

18-річна Олександра Дурново, фрейліна імператриці, на одному з балів при дворі познайомилася з офіцером Павлом Скоропадським, в якого закохалася. Але звернення нареченого до батька, в якому він зізнався у своїх почуттях і просив руки дівчини, було відхилено Петром Дурново. Довелося чекати рік, поки 11 січні 1898 не відбувся шлюб.

За кілька років народила трьох дітей: дочок Марію та Єлизавету, сина Петра. Літо подружжя часто проводило в родовому гнізді Скоропадських — полтавському селі Тростянці, де в маєтку був влаштований музей української військової історії.

Коли почалася російсько-японська війна, син Павло написав рапорт і поїхав на війну.

Гетьманська влада
Гетьман Павло Скоропадський з родиною. Зліва направо: Данило, Марія, Єлисавета, дружина Олександра і Павло (помер влітку 1918). Олена народиться 5 липня 1919 в Німеччині

Коли Павло Скоропадський став гетьманом України, Олександра перебувала з дітьми в Петрограді. Проте Павло зумів розв'язати це питання, за допомогою дипломатичних каналів. Радянський уряд вирішив дозволити сім'ї гетьмана виїзд в Україну. 29 червня 1918 «державний поїзд № 1» доставив Олександру та дітей із Петрограда до Києва.

Відразу та беззастережно прийняла високу державну посаду чоловіка. І це було цілком природно: доньці царського генерала держава, яка створюється її чоловіком із реставрованою приватною власністю та поміщицьким землеволодінням, за підтримки російських дворян, була близькою.

Коли настало революційне лихоліття, дітей — яких на той час було четверо — відправили в Одесу. Олександра, залишилася з чоловіком в Києві.

Еміграція

14 грудня 1918 гетьман Скоропадський зрікся влади. На німецькому військовому потязі Павло Петрович під виглядом пораненого німецького солдата виїхав до Німеччини. Олександра, вагітна Оленою, дісталася Німеччини через Фінляндію.

Поки в Одесі існувала влада Антанти, дітям гетьмана, які там перебували, нічого не загрожувало. Але в березні 1919 до Одеси наблизилися більшовицькі війська, що примусило Марію, Єлисавету й Петра переїхати в Крим. Юні Скоропадські з няньками тікали на Захід через території Османської імперії, Болгарського царства, Королівства Румунія, Королівства Греція, Королівства Італія. І тільки влітку 1919 року родина знову возз'єдналася в Швейцарії, а потім, на початку 20-х років, виїхала на постійне місце проживання до Німецької держави, до Ванзеє, що під Берліном.

Наймолодша дочка — Олена — народилася в Берліні в червні 1919.

Загалом Скоропадські мали трьох синів і трьох доньок. Один хлопчик — Павло — помер у два з половиною роки, влітку 1918.

Наприкінці ІІ Світової війни Олександра Петрівна переїхала з дітьми до міста Оберстдорф.

Павла Петровича і їх дочку Єлизавету доля затримала одного квітневого дня 1945 року на невеликій залізничній станції Платтлінг. Гетьман їхав до дружини та дітей. Але в небі над станцією з'явилися літаки союзної авіації. Гетьман України Павло Скоропадський, який отримав важке поранення в голову, помер 26 квітня 1945 в шпиталі невеликого французького міста Меттен.

Олександра пережила чоловіка на шість років. По смерті чоловіка оголосила себе регентом, у вересні створила Регентську раду гетьманату.

У 1948 передала верховну владу синові Данилу, який повернувся із Великої Британії.

Доглядала хворого на епілепсію сина Петра.

Померла 29 грудня 1952 у ФРН.

Олександра і Павло Скоропадські поховані поряд в Оберстдорфі.

Станом на 2011 із дітей залишилася лише дочка Олена, яка має двох дітей, Олександру та Ірину, і двох онуків — Ванесу та неповносправного Дмитра. Мешкають вони у Швейцарії.

Сім'я
Мати Олександри Петрівни Марія Василівна Дурново (Кочубей) (1883)

Родовід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ніколай Дурново
 
 
 
 
 
 
 
Деметрій Дурново
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тетяна Демідова
 
 
 
 
 
 
 
Павло Дурново
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нікіта Демідов
 
 
 
 
 
 
 
Марія Демідова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Александра Сафонова
 
 
 
 
 
 
 
Петро Дурново
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Михаїл Волконський
 
 
 
 
 
 
 
Петро Волконський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Макулова
 
 
 
 
 
 
 
Александра Волконська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Григорій Волконський
 
 
 
 
 
 
 
Софія Волконська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Александра Репніна
 
 
 
 
 
 
 
Александра Дурново
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Павло Кочубей
 
 
 
 
 
 
 
Віктор Кочубей
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Уляна Безбородько
 
 
 
 
 
 
 
Василій Кочубей
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Василій Васильчиков
 
 
 
 
 
 
 
Марія Васильчикова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Розумовська
 
 
 
 
 
 
 
Марія Кочубей
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гавриїл Бібіков
 
 
 
 
 
 
 
Павло Бібіков
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина Чебишова
 
 
 
 
 
 
 
Гелена Бібікова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Андрей Донець-Захаржевський
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Бенкердорф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Катерина Норова
 
 
 
 
 
 

Див. також

Захоплення

Олександра прекрасно грала на фортепіано, прищеплюючи любов до музики своїм дітям. Зуміла реалізувати в еміграції свою давню мрію — написати книгу, присвячену генеалогії родів Скоропадських і Дурново.

Примітки
  1. Олена Отт-Скоропадська «[Спогади мого дитинства]» (1985). Переклад з німецької Олени Дзюби // Скоропадський, Павло (1995). Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918 (російською). Гол. ред. Ярослав Пеленський. Київ-Філадельфія: НАН України та ін. 493 стор.: С. 421. ISBN 5-7702-0845-7
  2. Найстарша гетьманівна Скоропадська. tyzhden.ua, 19 квітня 2015

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.