Слобідка (Калуський район)
Слобі́дка — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.
| село Слобідка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Калуський район |
| Громада | Войнилівська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1687 |
| Населення | 543 |
| Площа | 4,44 км² |
| Густота населення | 122,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77333 |
| Телефонний код | +380 03472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°05′03″ пн. ш. 24°30′01″ сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77312, Івано-Франківська обл., Калуський район, смт. Войнилів, вул. Шевченка, 114 |
| Карта | |
![]() Слобідка | |
![]() Слобідка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
Село виникло як слобода (поселення, мешканці якого звільнялися на початковий період від феодальних повинностей) на землях Бабина (тепер — Бабин Середній). Слобідка — це зменшувальна форма від слова «слобода». Пізніше ж був заснований фільварок, на якому селяни відробляли повинності. Перша письмова згадка належить до 1787 року.
У 1880 році було 50 будинків і 272 жителі в селі та 3 будинки і 12 мешканців на території фільварку (265 греко-католиків, 13 римо-католиків, 6 юдеїв; 271 українець і 13 поляків)[1].
У 1939 році в селі проживало 410 мешканців (405 українців і 5 польських колоністів)[2].
Після приєднання Західної України до СРСР село ввійшло 17 січня 1940 р. до новоутвореного Войнилівського району. 12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп ім. Шевченка Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Кудлатівську сільраду з приєднанням до Слобідківської сільради. 19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Перевозецьку і Довпотівську сільради з приєднанням до Слобідської сільради.
Соціальна сфера

У Слобідці є церква Св. Дмитрія[3] (храмове свято 8 листопада), збудована 1901 року. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у слобідківській церкві 4 давні дзвони діаметром 50, 34, 30, 25 см, вагою 63, 20, 13, 7 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[4] Була філіяльною церквою парафіяльної в Перевозці. В радянський період церква була недоступна для богослужінь. З 1990-х років — знову в користуванні греко-католицької громади, належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Церква збереглася в західній частині села, недалеко від центральної дороги. Тридільна одноверха, до вівтаря має прибудовану з півночі ризницю. Стіни над опасанням, четверика і восьмерика обшальовані вертикально дерев'яною вагонкою. Невелика дерев'яна двоярусна дзвіниця розташована з заходу від церкви.
На території села знаходиться:
- Укрпошта
- ФАП
- Бібліотека
- 2 магазини
- 150 дворів, 543 мешканці.
Село є повністю електрифікованим та газифікованим. У 2017 році було проведене вуличне освітлення.
Вулиці
У селі є вулиці[5]:
- Верховинська
- Зелена
- Молодіжна
- Січових Стрільців
- Тараса Шевченка
- В'ячеслава Чорновола
Фото
Символічна могила борцям за волю України
Народний дім
Примітки
- Słobódka (3), koło w. Dołpotówa, pow. kałuski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 806. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- У Слобідці досі функціонує 107-річний дерев'яний храм святого Дмитрія. ФОТО. — «Вікна», 2018.09.05.
- Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
- Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району


