Смереків

Смере́ків — село у Жовківському районі Львівської області. Належить до Смереківської сільської ради. У Смерекові знаходиться дерев'яна церква св. Архистратига Михаїла 1913.

село Смереків
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жовківський район
Рада Смереківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA46060230150037632
Основні дані
Засноване 1444
Населення 768 осіб
Площа 1,421 км²
Густота населення 540,46 осіб/км²
Поштовий індекс 80358[1]
Телефонний код +380 3252
Географічні дані
Географічні координати 50°01′25″ пн. ш. 24°02′50″ сх. д.
Місцева влада
Карта
Смереків
Смереків
Мапа

Історія

Село вперше згадується в історичних документах за 1444 рік.

У податковому реєстрі 1515 року задокументовано, що село виконує повинності з обслуговування замку[2].

За часів Речі Посполитої належало село до королівської власності, Мервицької держави (маєтку). В 1566 році Пьотр Бажи з Болозова (Бложева), каштелян перемишльський, староста львівський, дає попівство в королівському селі Смереків Волошові і його потомкам. (Бернадинський архів у Львові. — С., т. 343. — С. 73). В 1570 році король назначає люстраторів для розгляду претензій Станіслава Жолкевського, власника села Туринки, до сіл королівських Бутини, Смерекова і Блищиводи.[3]

За Австро-Угорщини: належало до Жовківського повіту, 7 км на пд.-сх. від Жовкви. На пн.-зах. лежить Сопошин, на пн. Блищиводи на сх. Блищиводи і Вербляни, на пд. Перемивки і Візенберг (нім. Wiesenberg), на зах. Мацошин. В 1880 році було 99 господарств, 540 жителів в гміні. (500 греко-католиків, 36 римо-католики, 4 ізраеліти; 504 русини, 16 поляків, 18 німців). Парафія греко-католицька була в селі (Жовківський деканат), римо-католицька в Куликові. До парафії належали Блищиводи. В селі була церква і школа філіальна.

Персоналії

Примітки
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жовківський район
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 153 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  3. (l.c., С., т. 334, стр. 271 і С., т. 397, стр. 1798).

Бібліографія
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.