Сньовіт (газоконденсатне родовище)

Сньовіт (норв. Snøhvit — «Білосніжка») — газоконденсатне родовище у норвезькому секторі Баренцового моря, станом на 2016 рік третє за початковими і друге за залишковими запасами природного газу в Норвегії.

Сньовіт
На честь Snow Whited
71°36′ пн. ш. 21°00′ сх. д.
Водойма Баренцове море
Країна  Норвегія
Сньовіт (газоконденсатне родовище) (Норвегія)
Завод із скраплення природного газу родовища Сньовіт на острові Мелкея вночі
Завод на острові Мелкея вдень, 2006 рік

Відкрите 1984 року в районі з глибинами моря 310—340 м. Вуглеводні залягають у відкладеннях  нижньої та середньої юри, на рівні 2300 м від морського дна.

Розробка родовища, розташованого за Полярним колом, в районі віддаленому від розвиненої норвезької нафтогазової інфраструктури, розпочалась лише на початку XXI століття. Базою при цьому було обрано порт Гаммерфест. Особливістю розробки стала відмова від будь-яких потужностей з підготовки на місці видобутку. Видобуток ведеться через встановлені на морському дні потужності, що з'єднані підводним газопроводом довжиною 160 км та діаметром 680 мм із заводом по виробництву скрапленого природного газу на острові Мелкея (Мелкьоя ЗПГ)[8].

Особливістю проекту є мінімізація викидів вуглекислого газу (СО2). Його вміст у продукції Сньовіту складає 5—8 %. На заводі у Мелкея відбувається вилучення СО2, після чого він повертається до району Сньовіт та закачується в резервуар на глибині 2600 м[9].

Початкові видобувні запаси Сньовіт оцінюються так:

  • 224 млрд м³ природного газу,
  • 8 млн тонн зріджених вуглеводневих газів,
  • 26 млн м³ газового конденсату.

Станом на кінець 2015 року залишкові видобувні запаси становили 189 млрд м³ газу, 6 млн тонн зріджених вуглеводневих газів та 21 млн м³ конденсату.

У 2015 році видобуток майже досяг 6 млрд м³[8].

Станом на 2016 рік родовище розробляється шляхом природного виснаження, проте ведуться розрахунки відносно доцільності спорудження дотискної компресорної станції.

Примітки
  1. https://www.equinor.com/no/where-we-are/norway.html
  2. https://www.equinor.com/en/about-us/corporate-executive-committee/anders-opedal.html — Equinor.
  3. Norwegian Centre for Research Data — 1971.
  4. https://web.archive.org/web/20190926214639/https://ycharts.com/companies/EQNR/market_cap
  5. https://www.regjeringen.no/no/tema/energi/statlig-eierskap-i-energisektoren/deleid-selskap/id2353247/?utm_source=regjeringen.no&utm_medium=email&utm_campaign=nyhetsvarselVeke%201
  6. https://apps.db.ripe.net/search/lookup.html?source=ripe&key=136.164.0.0+-+136.164.255.255&type=inetnum
  7. https://apps.db.ripe.net/search/lookup.html?source=ripe&key=143.97.0.0+-+143.97.255.255&type=inetnum
  8. (англ.) Field - FactPages - Norwegian Petroleum Directorate. factpages.npd.no. Процитовано 30 грудня 2016 року.
  9. (англ.) Snøhvit Gas Field. Offshore Technology. Процитовано 30 грудня 2016 року.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.